На Харківщині перепоховають 130 бійців Червоної армії

11 жовтня у селі Довгеньке Харківської області відбудеться урочисте перепоховання 130 червоноармійців, загиблих при захисті міста в 1943-му.

Церемонія відбудеться за підтримки Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, повідомляє прес-служба ВГО "Союз "Народна пам'ять".

За словами керівника пошукового об'єднання "Воєнні меморіали "Схід" Віктора Старченка, загиблі на цій висоті солдати принесли себе в жертву заради успіху операції на Курській дузі.

"У серпні 1943 року Південно-західний фронт провів наступальну операцію, завданням якої було відволікання резервів німецьких військ від боїв на Курській дузі, - розповів Старченко. - Тому на захід від села Довгеньке 22 серпня 1943 року 82-га гвардійська дивізія 1-ї гвардійської Армії прийняла на себе удар фашистів. За архівними даними, того дня загинуло 262 бійця".

Під час пошукової експедиції, що тривала протягом липня-вересня цього року на висоті 185,9, пошуковці СПП "Воєнні меморіали "Схід" виявили останки 104 радянських воїнів. Ще 26 захисників, полеглих на цій землі, виявили члени ІПО "Патріот".

Під час експедиції разом з останками було виявлено 8 іменних солдатських медальйонів, медаль "За бойові заслуги" № 194913, дві медалі "За оборону Сталінграда", три гвардійських знаки.

За іменними медальйонам вдалося встановити імена п'ятьох воїнів. Серед них: Курбан-Галієв Мухаметзан, 1902 р.н., Кузякіна Валентина Феоктістовна, 1924 р.н., Кичигин Микола Васильович, 1912 р.н., Лотканов Олексій Андрійович, 1908 р.н. та Єрошенко Микола Тихонович, 1925 р.н.

Початок церемонії 11 жовтня 2013 о 15:00.

Дивіться також інші матеріали за темою "Пошуковці"

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.