Спецпроект

У "Царському Селі" буде відкрито Музей Першої світової війни

Музей Першої світової війни буде відкритий в Петербурзі.

До створення нового музею приступив державний музей-заповідник "Царське село", повідомляє mr7.ru.

Перший в сучасній Росії музей Першої світової війни буде відкритий в будівлі Ратної палати, яка зараз реставрується. У ДМЗ "Царське Село" називають дату 1 серпня 2014.

Наразі продовжується і реставрація будівлі Ратної палати, і формування фондів нового музею. При цьому використовуються як державне фінансування, так і кошти меценатів. Адміністрація ДМЗ звернулася до городян із закликом приносити для майбутнього музею рідкісні документи і предмети, пов'язані з історією Першої світової війни. І багато хто вже відгукнулися на заклик.

"Нам несуть дуже цікаві архівні фотографії, - розповіла прес-секретар музею Ірина Начарова. - Митниця передала великий обсяг конфіскованого зброї - там є і предмети, що відносяться до Першої світової війни. Фонд майбутнього музею підбирається дуже цікавий". Крім того, 12 негативів фотографій передав Російський аукціонний будинок - це знімки, зроблені в госпіталях.

Музей розташується на всій площі Ратної палати. У 1911 році Олена Третьякова, вдова рідного брата засновника Третьяковської галереї, подарувала імператору Миколі II зібрання матеріалів з ​​історії російських війн, а також військових трофеїв. Микола II розпорядився створити музей на основі цієї колекції, для розміщення якого в Царському Селі і була побудована "Государєва Ратна палата". Таким чином, цю будівлю від самого початку було задумано як пантеон військової слави - ​​музей для зберігання військових трофеїв і історичних документів, що ілюструють успіхи Росії у війнах з давніх часів.

З початком Першої світової війни в Ратній палаті розмістили галерею Георгіївських кавалерів і трофеї, привезені з фронту. Для зберігання трофеїв призначався внутрішній двір, розташований в центрі комплексу будівель. Так поступово палата перетворилася на музей Великої війни.

Експозицію відкрили для відвідувачів у 1917 році, але вже в 1918-му музей був закритий, в перші роки після революції деякі експонати були вивезені з Царського Села, розосереджені по державних сховищах, деякі знищені. Будівлю Ратної палати було передано ДМЗ "Царське Село" для відтворення музею Першої світової війни в 2008 році.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.