Спецпроект

У "Царському Селі" буде відкрито Музей Першої світової війни

Музей Першої світової війни буде відкритий в Петербурзі.

До створення нового музею приступив державний музей-заповідник "Царське село", повідомляє mr7.ru.

Перший в сучасній Росії музей Першої світової війни буде відкритий в будівлі Ратної палати, яка зараз реставрується. У ДМЗ "Царське Село" називають дату 1 серпня 2014.

Наразі продовжується і реставрація будівлі Ратної палати, і формування фондів нового музею. При цьому використовуються як державне фінансування, так і кошти меценатів. Адміністрація ДМЗ звернулася до городян із закликом приносити для майбутнього музею рідкісні документи і предмети, пов'язані з історією Першої світової війни. І багато хто вже відгукнулися на заклик.

"Нам несуть дуже цікаві архівні фотографії, - розповіла прес-секретар музею Ірина Начарова. - Митниця передала великий обсяг конфіскованого зброї - там є і предмети, що відносяться до Першої світової війни. Фонд майбутнього музею підбирається дуже цікавий". Крім того, 12 негативів фотографій передав Російський аукціонний будинок - це знімки, зроблені в госпіталях.

Музей розташується на всій площі Ратної палати. У 1911 році Олена Третьякова, вдова рідного брата засновника Третьяковської галереї, подарувала імператору Миколі II зібрання матеріалів з ​​історії російських війн, а також військових трофеїв. Микола II розпорядився створити музей на основі цієї колекції, для розміщення якого в Царському Селі і була побудована "Государєва Ратна палата". Таким чином, цю будівлю від самого початку було задумано як пантеон військової слави - ​​музей для зберігання військових трофеїв і історичних документів, що ілюструють успіхи Росії у війнах з давніх часів.

З початком Першої світової війни в Ратній палаті розмістили галерею Георгіївських кавалерів і трофеї, привезені з фронту. Для зберігання трофеїв призначався внутрішній двір, розташований в центрі комплексу будівель. Так поступово палата перетворилася на музей Великої війни.

Експозицію відкрили для відвідувачів у 1917 році, але вже в 1918-му музей був закритий, в перші роки після революції деякі експонати були вивезені з Царського Села, розосереджені по державних сховищах, деякі знищені. Будівлю Ратної палати було передано ДМЗ "Царське Село" для відтворення музею Першої світової війни в 2008 році.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.