Червоно-чорні прапори не заборонені на стадіонах - представник FARE

FARE - партнер УЄФА з моніторингу футбольних матчів - не забороняє приносити прапор бандерівського крила ОУН на стадіони, а стюарди матчів не повинні його вилучати.

Про це в інтерв'ю "Історичній Правді" сказав координатор освітніх проектів FARE у Східній Європі Павло Клименко.

"Ми не повідомили [у звітах FARE для УЄФА і ФІФА - ІП] про ці прапори і портрети [Шухевича і Бандери] жодного разу, - зазначив координатор. - На українських стадіонах про них доповідати нема сенсу".

За словами Клименка, прапор ОУН і портрети Шухевича і Бандери включені FARE у перелік расистських і дискримінаційних символів через те, що поруч із цими банерами занадто часто вивішується символіка нацистів та лунають дискримінаційні вислови.

"Включення цих символів у перелік - це результат моніторингу, - зазначив координатор. - Воно базується не на історичній оцінці, а на практиці застосування. Навряд чи ми приберемо з переліку прапор ОУН і портрети її лідерів, якщо люди на секторах не перестануть "зігувати" з ними та вішати кельтські хрести".

Представник FARE наголосив, що згаданий перелік - це не список "заборонених символів", а освітній посібник, який звертає увагу на можливі ознаки дискримінаційних проявів на трибунах.

Він додав, що стюарди не повинні вилучати червоно-чорні прапори у вболівальників.

"Ми взагалі не маємо права нічого забороняти і не хочемо цього робити. А на місцях у стюардів буває багато перегибів, - зазначив Клименко. - Ми намагаємось проводити для них тренінги, але це здебільшого важко - вони часто зміняються та формально підходять до своєї роботи".

Координатор FARE підкреслив, що організація не називає ОУН та її лідерів "ані фашистами, ані нацистами".

Як відомо, 27 вересня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) застосувала санкції щодо українських вболівальників після матчу Україна – Сан-Марино.

Санкції були застосовані за використання частиною фанатів піротехніки, неонацистських символів і гербу дивізії "Галичина", однак у медіа поширилася неправдива інформація, нібито причина санкцій - прапор ОУН.

При цьому виявилося, що у перелік образливих та расистських символів у буклеті організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE) справді включено червоно-чорний прапор ОУН (бандерівської), портрети Степана Бандери та Романа Шухевича і герб дивізії СС "Галичина".

Історична Правда

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.