У Криму презентують збірник про досвіди примирення між народами

В Симферополі учасники кримської ініціативи "Діалог істориків" презентують збірник матеріалів міжнародної конференції "Спірна історія та гармонізація міжетнічних відносин: шляхи до діалогу".

Конференція відбулася в селі Піщане (Алма-Тамак) Бахчисарайського району.

Ініціатива "Діалог істориків" народилася в рамках проекту "Кримський політичний діалог", який працює з 2009 року і спрямований на створення системних механізмів запобігання насильницьких конфліктів у Криму.

Історики з різних етнополітичних груп АР Крим та Севастополя, які беруть участь в проекті, поділяють думку, що історія в Криму постійно оспорюється і тому є поділяючим фактором. Ініціатори "Діалогу істориків" пропонують академічному середовищі і суспільству приклад нового підходу до вивчення, викладання та популяризації історії в кримському соціумі.

Конференція, збірник матеріалів якій буде представлений громадськості, стала першим публічним заходом ініціативи "Діалог істориків".

У виданні представлені доповіді провідних експертів з України, Росії, Вірменії, Грузії, Ізраїлю, Палестини, Німеччини та Італії, які поділилися своїм досвідом інноваційних підходів до історичної науки, освіти, і вибудовування історичної політики в розділених спільнотах.

З матеріалів збірника, зокрема, можна дізнатися про досвід "історичної дипломатії" в грузино-абхазькому конфлікті професора Г. Анчабадзе, спроби використання подвійного наративу в ізраїльсько-палестинському підручнику і створення спільного підручника історії для різних мовних груп Південного Тіролю, думка професора Н. Яковенко про "спірну історію" у дослідницьких проектах 2013 (на прикладах грантових заявок з Росії, України і Білорусі), роздуми екс-міністра закордонних справ НДР М. Меккеля про історичне примирення в Німеччині та Східної Європи.

У збірнику також представлений документ "Принципи Кримської платформи "Діалог істориків", розроблений учасниками ініціативи як декларація своїх поглядів і заклик до професійного співтовариства істориків.

Час і місце презентації: 16 жовтня 2013 року, 13:00. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, 2-й корпус ТНУ ім. В. Вернадського, каб. № 908.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.