У Криму презентують збірник про досвіди примирення між народами

В Симферополі учасники кримської ініціативи "Діалог істориків" презентують збірник матеріалів міжнародної конференції "Спірна історія та гармонізація міжетнічних відносин: шляхи до діалогу".

Конференція відбулася в селі Піщане (Алма-Тамак) Бахчисарайського району.

Ініціатива "Діалог істориків" народилася в рамках проекту "Кримський політичний діалог", який працює з 2009 року і спрямований на створення системних механізмів запобігання насильницьких конфліктів у Криму.

Історики з різних етнополітичних груп АР Крим та Севастополя, які беруть участь в проекті, поділяють думку, що історія в Криму постійно оспорюється і тому є поділяючим фактором. Ініціатори "Діалогу істориків" пропонують академічному середовищі і суспільству приклад нового підходу до вивчення, викладання та популяризації історії в кримському соціумі.

Конференція, збірник матеріалів якій буде представлений громадськості, стала першим публічним заходом ініціативи "Діалог істориків".

У виданні представлені доповіді провідних експертів з України, Росії, Вірменії, Грузії, Ізраїлю, Палестини, Німеччини та Італії, які поділилися своїм досвідом інноваційних підходів до історичної науки, освіти, і вибудовування історичної політики в розділених спільнотах.

З матеріалів збірника, зокрема, можна дізнатися про досвід "історичної дипломатії" в грузино-абхазькому конфлікті професора Г. Анчабадзе, спроби використання подвійного наративу в ізраїльсько-палестинському підручнику і створення спільного підручника історії для різних мовних груп Південного Тіролю, думка професора Н. Яковенко про "спірну історію" у дослідницьких проектах 2013 (на прикладах грантових заявок з Росії, України і Білорусі), роздуми екс-міністра закордонних справ НДР М. Меккеля про історичне примирення в Німеччині та Східної Європи.

У збірнику також представлений документ "Принципи Кримської платформи "Діалог істориків", розроблений учасниками ініціативи як декларація своїх поглядів і заклик до професійного співтовариства істориків.

Час і місце презентації: 16 жовтня 2013 року, 13:00. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, 2-й корпус ТНУ ім. В. Вернадського, каб. № 908.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.