На Волині знайшли масове поховання поляків

Масове поховання знайшли українські та польські археологи під час спільних розкопок в Володимирі-Волинському, що на Волині.

Про це повідомляє ВВС із посиланням на "Ґазету Виборчу".

За кокардами на шапках загиблих та військовими і поліцейськими ґудзиками на одязі було встановлено, що в похованні знаходяться рештки понад 300 поляків.

За словами видання, всі вони були вбиті пострілом у потилицю в 1940-41 роках та, скоріш за все, були жертвами НКВД.

На даний момент ідентифікувати загиблих вкрай важко.

"Можемо тільки робити припущення. Це могли бути полонені, які будували бункери лінії Молотова. А, може, це були в’язні місцевої в’язниці, яких вбили совєти перед тим, як Володимир-Волинський зайняли німці після 22 червня 1941 року", - каже журналіст Павел Боболовіч, який був присутній на розкопках.

Пошукові роботи проводяться на території старовинного городища.

"Це дуже складна робота. Довкола багато місць масових вбивств, де поховані жертви. Всього в цьому місці поховано понад 2000 людей, більшість з яких – громадяни Польщі", - каже Боболовіч.

На цьому місці НКВД розстрілював як поляків так і українців, а після літа 1941 року нацисти проводили тут розстріли євреїв, додає видання.

Як відомо, уперше останки розстріляних у 1940-х людей було знайдено під час археологічних розкопок у Володимирі-Волинському у 2011 році.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.