Спецпроект

Харківський історичний музей приймає речі в дар

Співробітники Харківського історичного музею працюють над створенням нової експозиції, яка охопить період з 1945 по 1990 роки. Директор музею запросив всіх харків'ян взяти участь у створенні експозиції "1945-1990-ті". Для цього охочим необхідно подарувати музею речі і предмети особистого вжитку, які відносяться до повоєнної епохи.

Про це пише dozor.kharkov.ua.

Дата відкриття експозиції поки невідома у зв'язку з реконструкцією музею, але його співробітники вже підготували макети, де зображено розміщення виставкових експонатів на вітринах, які незабаром встановлять в установі. Сама експозиція опише цю епоху за допомогою створених інтер'єрних композицій, де в уявних квартирах радянських громадян будуть виставлені телевізор з лінзою, старі годинники та інші предмети побуту, яких так мало залишилося в будинках городян.

Директор музею, Володимир Цигульов, зазначив, що раніше цю експозицію не готовили через те, що цей період був ще актуальним для багатьох поколінь харків'ян. Втім, під час проведення Євро-2012 іноземних відвідувачів дуже цікавили саме сучасні експозиції, які можуть наочно продемонструвати цілу епоху в історії України та Харкова і дати можливість більше зрозуміти традиції країни.

Реконструкція історичного музею в Харкові за планом має тривати до кінця 2014 року.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.