ФФУ ЗАКЛИКАЄ FARE ВИЛУЧИТИ ЧЕРВОНО-ЧОРНІ ПРАПОРИ ІЗ СПИСКУ

У Федерації футболу України (ФФУ) закликають FARE вилучити червоно-чорний прапор, який є символом національно-визвольного руху в Україні, зі списку забороненої символіки на вітчизняних стадіонах.

Про це, виступаючи на конференції "Футбол без ненависті і дискримінації", заявив перший віце-президент ФФУ Сергій Стороженко, повідомляє Інтерфакс.

"Нам не зрозуміло, чому деякі символи, які мають велике значення для українського духу, знаходяться в списку заборонених символів в посібнику для спостерігачів FARE", - сказав він.

"Ми і багато українських уболівальники не розуміємо, чому червоно-чорний прапор, який є символом національно-визвольного руху в Україніще з початку 17 століття, є забороненим", - заявив Стороженко.

Перший віце-президент також підкреслив, що ФФУ всіляко підтримує боротьбу проти расизму, нацизму та інших проявів дискримінації.

При цьому він зазначив, що ФІФА і УЄФА завжди вказують, що необхідно враховувати національні традиції та специфіку кожної окремо взятої країни.

Як відомо, 27 вересня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) застосувала санкції щодо українських вболівальників після матчу Україна – Сан-Марино.

Санкції були застосовані за використання частиною фанатів піротехніки, неонацистських символів і гербу дивізії "Галичина", однак у медіа поширилася невірна інформація, нібито причина санкцій - прапор ОУН.

При цьому виявилося, що у перелік образливих та расистських символів у буклеті організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE) справді включено червоно-чорний прапор ОУН (бандерівської), портрети Степана Бандери та Романа Шухевича і герб дивізії СС "Галичина".

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.