Спецпроект

Благодійники рятують шедеври Херсонського музею

У Херсонському обласному художньому музеї ім. О.О. Шовкуненка представлене унікальне зібрання світового мистецтва живопису. Колекція музею налічує тисячі експонатів, які потребують негайної реставрації і відновлення.

Про це пише prostir.museum.

Колекція музею нараховує понад 13 тисяч експонатів, серед яких – графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво, починаючи від зразків російського іконопису XVII століття і до робіт сучасних художників.

Реставрація картин стає необхідною, коли мальовниче полотно із часом отримує ушкодження. Це можуть бути ушкодження полотна (розриви, провисання), відшаровування барвного шару, відколи мазків, втрата або забруднення лакової плівки. Часто і художня рама представляє не меншу цінність, аніж одягнена в неї картина, що виправдує витрати на ремонт і реставрацію рам.

У 2011 році адміністрація художнього музею звернулася по допомогу в реставрації картин до Благодійного фонду. Тоді ж фонд організував соціально-благодійну програму "Врятуємо культурну спадщину" з порятунку експонатів музею. Щорічно для проведення реставраційних робіт до музею приїжджають провідні спеціалісти і реставратори України – Дарина Цитович та Анатолій Павлович Безкревний з Київського відділу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Реставратори з Києва відновили низку експонатів і відібрали ще 13 картин, які мали потребу у швидкій і невідкладній допомозі.

Теми

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.