Спецпроект

Благодійники рятують шедеври Херсонського музею

У Херсонському обласному художньому музеї ім. О.О. Шовкуненка представлене унікальне зібрання світового мистецтва живопису. Колекція музею налічує тисячі експонатів, які потребують негайної реставрації і відновлення.

Про це пише prostir.museum.

Колекція музею нараховує понад 13 тисяч експонатів, серед яких – графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво, починаючи від зразків російського іконопису XVII століття і до робіт сучасних художників.

Реставрація картин стає необхідною, коли мальовниче полотно із часом отримує ушкодження. Це можуть бути ушкодження полотна (розриви, провисання), відшаровування барвного шару, відколи мазків, втрата або забруднення лакової плівки. Часто і художня рама представляє не меншу цінність, аніж одягнена в неї картина, що виправдує витрати на ремонт і реставрацію рам.

У 2011 році адміністрація художнього музею звернулася по допомогу в реставрації картин до Благодійного фонду. Тоді ж фонд організував соціально-благодійну програму "Врятуємо культурну спадщину" з порятунку експонатів музею. Щорічно для проведення реставраційних робіт до музею приїжджають провідні спеціалісти і реставратори України – Дарина Цитович та Анатолій Павлович Безкревний з Київського відділу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Реставратори з Києва відновили низку експонатів і відібрали ще 13 картин, які мали потребу у швидкій і невідкладній допомозі.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.