Спецпроект

Музей архітектури попросив собі Мавзолей Леніна. ФОТО

Директор російського Державного науково-дослідного музею архітектури імені Щусєва Ірина Короб'їна заявила, що Мавзолей Леніна повинен перейти у відання музею після того як тіло Леніна буде поховано. Побажання було висловлено в рамках конференції "Музей завтра. Формула успіху".

Про це пише lenta.ru.

Короб'їна пояснила свою пропозицію тим, що музей архітектури носить ім'я автора мавзолею - архітектора Олексія Щусєва. " Мавзолей повинен поповнити ряд пам'ятників архітектури, які вже знаходяться під юрисдикцією музею, як, наприклад, будинок архітектора Мельникова. Щусєв, засновуючи музей архітектури, припускав, що його колекція буде поповнюватися ось такими будівлями", - заявила директор музею.

На чому грунтується припущення керівника щусевского музею про те, що тіло Леніна буде поховано, невідомо. Рішення про винесення тіла з Мавзолею обговорюється російською громадськістю та політиками протягом декількох років. Зокрема, низку пропозицій про поховання Леніна надійшло під час ремонту споруди, який проходив з вересня 2012 по травень 2013 року. Тоді представники партії ЛДПР заявили, що саркофаг потрібно винести з Мавзолею під приводом ремонту і не заносити назад.

У 2011 році опитування, що проводилось "Левада- центром", виявило, що 40 відсотків росіян виступають за поховання Володимира Леніна на Волковому кладовищі в Санкт -Петербурзі, 31 відсоток опитаних хотіли б залишити тіло в Мавзолеї на Червоній площі.

Мавзолей Леніна в Москві

Мавзолей за проектом Олексія Щусєва, зведений із залізобетону, з цегляними стінами і облицюванням гранітом, існує в нинішньому варіанті з 1930 року. Дві тимчасових споруди з дерева, створені також за кресленнями Щусєва, будувалися по черзі на одному і тому ж місці в 1924 році. Гостьові трибуни з боків Мавзолею, зведені в 1930 році, належать авторству архітектора Ісидора Француза.

Теми

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."