Спецпроект

У Харкові намагаються відкрити музей сторічних фотоапаратів

Ініціатор незвичайної експозиції вже зібрав більше сотні унікальних експонатів, але все ніяк не знайде приміщення.

Про це пише vgorode.ua.

Владислав Павленко мріє про відкриття фотомузея вже п'ять років, за цей час зібрав більше сотні екземплярів унікальної фототехніки. Майже вся техніка - близько 80% - у робочому стані: хоч сьогодні влаштовуй фотозйомку. Ентузіаст шукає екземпляри для музею по всій країні - багато купує на форумах і ринках, деякі отримує в подарунок. Найстарішій фотокамері - ФДК на дерев'яному штативі - майже століття. Апарат випускався з 1930-го року і стояв майже у всіх фотолабораторіях Радянського Союзу.

Один з найвидатніших експонатів музею - "Фотокор-1". Камера пройшла всю Велику Вітчизняну війну разом із харківським фотокореспондентом, в музей її передав онук журналіста.

Перший харківський Фотомузей буде відрізнятися від звичайних експозицій тим, що деякі предмети можна буде помацати руками. Владислав Павленко планує влаштувати в приміщенні невелику лабораторію, в якій відвідувачі самі зможуть натиснути на кнопку фотоапарата і навіть надрукувати знімок.

Приміщення у музею поки що немає. Владислав хоче влаштувати його в одному з вузів міста, сподівається на допомогу міської влади.

"Такі музеї є в Пітері, Москві, Києві, навіть Донецьку, а в Харкові, де проводилася легендарна марка фотокамер ФЕД, такого музею чомусь немає", - журиться Павленко.

Крім техніки, Владислав планує виставити старовинні знімки харківських фотохудожників. А поки частину експонатів можна побачити у вітрині фотомагазину на вул. Чернишевській.

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.