Спецпроект

Музей науки в Лондоні дослідив майбутнє 3D друку. ФОТО

3D друковані об'єкти представили журналістам на виставці "3D: друк майбутнього" в музеї науки в Лондоні 8 жовтня 2013, за день до її публічного відкриття.

Про це пише epochtimes.ru.

Друк на тривимірних принтерах зараз в основному виробляється з використанням пластику, але фактично для виготовлення об'ємних моделей може бути використаний будь-який матеріал, включаючи, наприклад, шоколад. З 3D принтером фахівці різних областей пов'язують майбутній розвиток. Так у промисловості проектувальник може виготовити вигадану нову деталь на принтері, а дизайнер інтер'єру - реалізувати якийсь бажаний предмет.

В Лондонському музеї представлені об'єкти, виготовлені на 3D-принтері

Навчившись користуватися таким пристроєм, людина в майбутньому зможе сама виготовити будь-яку необхідну деталь в домашніх умовах, не звертаючись для цього в спеціальні сервіси для постачання виготовлених на заводах деталей. Це може бути зламана деталь автомобіля або якого-небудь побутового обладнання. Останні розробки вчених говорять про те, що незабаром такий 3D принтер може створити без особливої ​​підготовки будь-хто, маючи комп'ютер з необхідною програмою. Зараз розробкою 3D принтерів займаються провідні світові технологічні компанії. Наприкінці вересня 2013 японський Yahoo представив прототип 3D принтера, оснащений голосовим пристроєм, який дозволить друкувати потрібні об'єкти, давши голосову вказівку принтеру.

Серед переваг 3D друку виділяють також нанесення меншого збитку екології в порівняння з промисловим виробництвом, меншу енерговитратність, споживання менших грошових і людських ресурсів.

Серед противників впровадження технології 3D друку - компанії - правовласники. За прогнозами аналітиків, з впровадженням такої технології різко збільшаться крадіжки інтелектуальної власності, від чого збитки компаній кожен рік становитимуть до 100 млрд доларів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.