ЮНЕСКО може забрати у Стоунхенджу статус памʼятки світової спадщини

Орган з питань спадщини ООН попередив Велику Британію, що Стоунхендж помістять у список культурних цінностей, що перебувають під загрозою, якщо за кілька сотень метрів від нього збудують трикілометровий дорожній тунель.

Про це повідомляє The Guardian.

 

ЮНЕСКО пояснила міністрам, що після зарахування до списку обʼєктів, що перебувають під загрозою, автоматично втрачається статус всесвітньої спадщини.

Очікується, що Стоунхендж позбудеться свого статусу, якщо біля нього побудують тунель. Міністр транспорту Грант Шаппс дав зелене світло цій схемі у листопаді, попри попередження ЮНЕСКО про те, що це "несприятливо вплине" на історичну цінність району.

Він пояснював, що тунель позбавить від заторів, а ділянка, що проходить повз Стоунхендж, сховається під землею, і автомобілі не будуть муляти очі відвідувачам памʼятника.

Кріс Блендфорд, президент Всесвітньої спадщини Британії, поскаржився на "низький рівень обізнаності на урядовому рівні" про важливість обʼєктів ЮНЕСКО у країні. Він сказав, що багато з них критично недофінансовані, і що у міністрів немає бажання максимально використовувати пропозиції щодо обʼєктів всесвітньої спадщини.

ЮНЕСКО також зверне "більш серйозну увагу" на ще 31 обʼєкт у Британії, включно з Вестмінстерським палацом і Королівськими ботанічними садами в Кʼю.

Органи культури попереджають, що Велика Британія підриває свою глобальну репутацію у галузі збереження своїх "неперевершених" історичних цінностей. Очікується, що Стоунхендж стане наступним у черзі на втрату свого статусу всесвітньої спадщини після Ліверпулю.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.