Спецпроект

Мінкульт звільнив директора музею, який знищив хату в Моринцях

Міністр культури Леонід Новохатько звільнив гендиректора Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" Олександра Комаренка.

Відповідний наказ міністр підписав 1 листопада, повідомляє УП. з посиланням на прес-службу Мінкульту.

Причиною звільнення стали недоліки в роботі, в тому числі виявлені під час перевірки правомірності демонтажу "хати чумака" в селі Моринці Звенигородського району Черкаської області.

В.о. генерального директора призначена Людмила Шевченко – заступник директора з наукової роботи, яка була директором заповідника з серпня 1995 року по листопад 2011 року.

Комаренко керував заповідником з 2011 року.

Як відомо, у селі Моринці на Черкащині, де народився Тарас Шевченко, знищено 200-літню автентичну хату заможного чумака, що була об’єктом Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка".

У Мінкульті заявили, що хата буде відновлена.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.