Спецпроект

На реставрацію "Церкви Спаса на Берестові" виділили 9 мільйонів. ФОТО

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник 6 листопада за результатами тендеру уклав угоду з ТОВ "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" на реставраційно-консерваційні роботи та пристосування пам’ятки архітектури "Церква Спаса на Берестові". Вартість угоди склала 9,14 млн грн.

Про це пишуть nashigroshi.org.

Згідно з техзавданням стан пам’ятки визначений як частково аварійний: зафіксовані підвищена вологість стін та склепінь споруди, замокання фундаментів від поверхневих вод.

У церкві повинні до кінця року замінити покриття, влаштувати гідро- і пароізоляцію, провести біо- та вогнезахисну обробку дерев’яних конструкцій, уражені частини укріпити або протезувати, замінити мідне покриття даху, куполів, бань та барабанів з влаштуванням нової системи водовідводу, організувати тимчасовий водовідвід для зливових вод, ліквідувати просідання відмостки, здійснити профілактичний ремонт мереж електроосвітлення даху. Окрім того мають відреставрувати ікони на главках і хрести, а також позолотити бані і хрести.

Церква Спаса на Берестові

Церква Спаса на Берестові – пам’ятка архітектури XI–XII ст. Під Берестовим мається на увазі давня історична місцевість Києва, княже село на території нинішніх парку Слави і частково – Києво-Печерської лаври. Церква розташована за межею фортечних мурів лаври, проте входить до складу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Побудована у період правління Володимира Мономаха, після зруйнування Києва у 1240 р. тривалий час була в занепаді, однак у 1640–1644 роках зусиллями Київського митрополита Петра Могили була відбудована у стилі українського бароко і заново розписана. На початку XIX ст. прибудована триярусна дзвіниця в стилі класицизму. Частина фундаментів законсервована. У храмі збереглися фрагменти фресок XII ст. і розписи XVII ст.

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.