Спецпроект

Музей лісового побуту Придніпровського Полісся потребує допомоги

Громадскість закликають допомогти зібрати експонати для "Музею лісового побуту Придніпровського Полісся", який створюється як частина еколого-освітнього центру Регіонального ландшафтного парку "Міжрічинський" в с. Отрохи (Козелецький район Чернігівської області).

Про це повідомив народний депутат Олександр Бригинець.

Міжрічинський регіональний ландшафтний парк (площею більше 100 000 га), в рамках якого створюється музей, не фінансується державою, незважаючи на те, що є державною природоохоронною установою. А відтак існує лише завдяки невеликому колективу ентузіастів та підтримці небайдужих. 

Працівниками парку власними силами у поточному році збудовано споруду музею – великий традиційний дерев’яний зруб та частково зібрано експонати. Кошти на придбання будматеріалів були надані однією із природоохоронних організацій. Наразі триває завершення зовнішніх будівельних робіт та розпочинаються внутрішні – спорудження пічки, оздоблення та фарбування, а також упорядкування прилеглої території – спорудження декоративної огорожі, клумб тощо. 

За задумом, музей має знайомити відвідувачів із давніми місцевими народними лісовими промислами та їх впливом на формування природних екосистем Дніпровсько-Деснянського межиріччя. Окремі невеликі експозиції будуть присвячені лозоплетінню, рибальству, мисливству, бортництву, деревообробці, збиральництву, історії лісової охорони, місцевим повстанським рухам тощо. Одна із експозицій імітуватиме частину типової поліської хати із піччю та покуттю.

Проте для належного оформлення відповідного інтер’єру і експозиції потрібні гроші, яких у парку немає. Кошти потрібні на виготовлення меблів, встановлення підсвітки, розробку і виготовлення декоративно-інформаційних елементів, друк інформаційного буклету, історичних карт та іншої поліграфії, рестав рацію та виготовлення деяких експонатів.

Приблизний кошторис витрат – 10-12 000 грн. По всім витраченим коштам адміністрація РЛП "Міжрічинський" надасть детальний звіт громадськості.

Допомогти можна грошима: перераховувати їх на картку Приватбанку 5211 5373 3142 2852 Василюк Олексій Володимирович (прохання після переказу надіслати смс на номер (095) 255 33 22, щоб ініціатори знали на які цілі перераховані гроші) або передати гроші особисто співробітникам РЛП "Міжрічинський" (Тєстов Петро, (095) 255 33 22Interfan.ua@gmail.com). 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.