Спецпроект

Німеччина хоче забрати картини у кримського музею

У Сімферопольському художньому музеї зберігаються полотна, які до Другої світової війни входили до зібрання Музею Сюрмонд-Людвіга в Ахені. Німецька сторона запропонувала обміняти п'ять Ахенських картин, які зберігаються в Сімферополі, на полотна аналогічної епохи, рівноцінні за художнім значенням та ринковою вартістю.

Про це пише gigamir.net.

Які саме картини хоче повернути собі Німеччина, директор музею Ахена Петер ван ден Брінк не говорить. "Можу лише повідомити, що ми абсолютно свідомо вибирали не найзначніші і дорогі картини, а ті, які мають емоційне значення для жителів Ахена", - зазначив він.

Картини з обмінного фонду директор музею Сімферополя Лариса Кудряшова бачила тільки на фотографії і від коментарів утрималася. "Але якщо мова не буде йти про рівноцінний обмін, то він просто не відбудеться", - заявила директор музею.

Однак планується не тільки забрати п'ять картин, але і вимагати у Сімферополя визнати Музей Сюрмонд-Людвіга в Ахені власниками решти зібрання. Щоправда, при цьому картини будуть передані в оренду кримчанам.

Зараз у цих полотен немає статусу. Ахенські картини передали в Сімферополь в якості компенсації за важкі втрати, понесені музеєм в роки війни. Щоправда, вважається, що компенсація все ж не рівнозначна, адже до війни сімферопольський музей володів одним з найбагатших зібрань Радянського Союзу, а нацисти повністю розорили установу.

Коли розвалився Радянський союз, картини з Ахена були включені в національний музейний фонд України. Однак з точки зору міжнародного права подібна "компенсація" не є правочинною. Законним власником картин, як і раніше, є місто Ахен.

Виходить, що виставити ці картини за кордоном не можна: тоді Німеччина може вимагати їх видачі. Конфлікту не хочуть ні в Сімферополі, ні в Ахені, тому Музей Сюрмонд-Людвіга запропонував підписати з сімферопольським музеєм договір про те, що картини передаються у користування України строком на 50 років.

При этом Украина должна признать право собственности немецкого музея на картины. Как только договор будет подписан, картины можно будет выставлять в других странах. В соглашении можно оговорить право на продление его срока действия на последующие 50 лет. 

При цьому Україна повинна визнати право власності німецького музею на картини . Як тільки договір буде підписаний , картини можна буде виставляти в інших країнах. В угоді можна обумовити право на продовження його терміну дії на наступні 50 років.

Директор Ахенського музею визнав, що після закінчення договору Німеччина теоретично зможе зажадати картини назад. "Але до того часу ситуація в світі буде зовсім іншою, Україна давно буде частиною єдиної Європи ...", - підсумував ван ден Брінк.

Лариса Кудряшова поки що поставилася до пропозиції з Ахена стримано. "Це всього лише пропозиція. Ми повинні її уважно розглянути і оцінити, зокрема, з юридичної точки зору".

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.