Спецпроект

Німеччина хоче забрати картини у кримського музею

У Сімферопольському художньому музеї зберігаються полотна, які до Другої світової війни входили до зібрання Музею Сюрмонд-Людвіга в Ахені. Німецька сторона запропонувала обміняти п'ять Ахенських картин, які зберігаються в Сімферополі, на полотна аналогічної епохи, рівноцінні за художнім значенням та ринковою вартістю.

Про це пише gigamir.net.

Які саме картини хоче повернути собі Німеччина, директор музею Ахена Петер ван ден Брінк не говорить. "Можу лише повідомити, що ми абсолютно свідомо вибирали не найзначніші і дорогі картини, а ті, які мають емоційне значення для жителів Ахена", - зазначив він.

Картини з обмінного фонду директор музею Сімферополя Лариса Кудряшова бачила тільки на фотографії і від коментарів утрималася. "Але якщо мова не буде йти про рівноцінний обмін, то він просто не відбудеться", - заявила директор музею.

Однак планується не тільки забрати п'ять картин, але і вимагати у Сімферополя визнати Музей Сюрмонд-Людвіга в Ахені власниками решти зібрання. Щоправда, при цьому картини будуть передані в оренду кримчанам.

Зараз у цих полотен немає статусу. Ахенські картини передали в Сімферополь в якості компенсації за важкі втрати, понесені музеєм в роки війни. Щоправда, вважається, що компенсація все ж не рівнозначна, адже до війни сімферопольський музей володів одним з найбагатших зібрань Радянського Союзу, а нацисти повністю розорили установу.

Коли розвалився Радянський союз, картини з Ахена були включені в національний музейний фонд України. Однак з точки зору міжнародного права подібна "компенсація" не є правочинною. Законним власником картин, як і раніше, є місто Ахен.

Виходить, що виставити ці картини за кордоном не можна: тоді Німеччина може вимагати їх видачі. Конфлікту не хочуть ні в Сімферополі, ні в Ахені, тому Музей Сюрмонд-Людвіга запропонував підписати з сімферопольським музеєм договір про те, що картини передаються у користування України строком на 50 років.

При этом Украина должна признать право собственности немецкого музея на картины. Как только договор будет подписан, картины можно будет выставлять в других странах. В соглашении можно оговорить право на продление его срока действия на последующие 50 лет. 

При цьому Україна повинна визнати право власності німецького музею на картини . Як тільки договір буде підписаний , картини можна буде виставляти в інших країнах. В угоді можна обумовити право на продовження його терміну дії на наступні 50 років.

Директор Ахенського музею визнав, що після закінчення договору Німеччина теоретично зможе зажадати картини назад. "Але до того часу ситуація в світі буде зовсім іншою, Україна давно буде частиною єдиної Європи ...", - підсумував ван ден Брінк.

Лариса Кудряшова поки що поставилася до пропозиції з Ахена стримано. "Це всього лише пропозиція. Ми повинні її уважно розглянути і оцінити, зокрема, з юридичної точки зору".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.