Спецпроект

У Могилянці відкрився Центр досліджень Голодомору

При Національному університеті "Києво-Могилянська академія" розпочинає роботу Український центр досліджень Голодомору.

Центр очолила відомий історик, старший науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАНУ Людмила Гриневич, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Повідомляється, що центр буде займатися реалізацією дослідницьких наукових проектів з проблематики Голодомору, публікацією наукових праць, документальних збірників, перекладів праць зарубіжних авторів, проведенням наукових семінарів, круглих столів та інших заходів на тему Голодомору.

Працівники Центру також розроблятимуть спеціальні навчальні курси та методичні рекомендації для вивчення теми у школах та вищих навчальних закладах.

"Спеціальним напрямом діяльності буде підготовка і видання багатотомної праці "Хроніка колективізації та Голодомору в Україні. 1927-1933" та створення на цій основі електронного  архіву онлайн, який міститиме оцифровані копії документів, повністю розшифровані та доповнені академічним аналізом", — розповіла Людмила Гриневич.

В Українському центрі досліджень Голодомору НаУКМА працюватимуть над виданням збірок спогадів свідків страшної трагедії, перекладом та виданням українською мовою праць західних науковців у царині дослідження Голодомору та геноцидів, моніторингом змісту новітніх нормативно-правових актів, навчальних програм, навчальних посібників і підручників України та Росії в контексті висвітлення проблематики, а також формуванням електронної бази вітчизняних дослідників цієї теми.

"Центр вивчення Голодомору буде продовжувати наукову і дослідницьку політику НаУКМА разом з іншими нашими науковими інституціями, такими як музей-архів Джеймса Мейса. Зараз ми повинні взяти на себе цю ініціативу, яку в силу певних причин не може взяти на себе держава", — прокоментував створення Центру президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.

Дивіться також інші матеріали за темою "НаУКМА"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.