Спецпроект

У Києві - міжнародний науковий симпозіум про 1932-33 роки

Напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору в Україні у Києві відбудеться міжнародний науковий симпозіум "Голодомор 1932-1933 років в Україні: історія і пам’ять".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Протягом двох днів — 21 та 22 листопада — відомі світові історики та дослідники обговорюватимуть політичні і суспільні виміри Голодомору, історичні джерела та їх інтерпретації, правові аспекти геноциду та інше.

Також у рамках симпозіуму презентують нові академічні програми та дослідження Голодомору.

Відкриття заходу відбудеться 21 листопада о 9:00 у сесійній залі великої конференц-зали Національної академії наук України (вул. Володимирська, 55, 3-й поверх). Детальну програму можна переглянути за посиланням.

Участь у симпозіумі візьмуть:

- Стефан Куртуа, відомий французький історик, автор сучасного наукового бестселера "Чорна книга комунізму" (виданого у 26 країнах),

- Ніколя Верт, французький історик-совєтолог, професор історії Національного центру наукових досліджень Франції,

- Едвінс Шноре з Латвійського університету, автор та режисер документального фільму "Радянська історія",

- Генадь Побережний із Гарварду (США),

- Агнешка Матусяк із Вроцлавського університету (Польща),

- Вольф Москович (Єрусалимський університет, Ізраїль),

- Ольга Андрієвська (Трентський університет, Канада),

- Мирослав Попович, Людмила Гриневич, Станіслав Кульчицький, Олеся Стасюк, Володимир В’ятрович, Андрій Козицький, Ігор Щупак та інші.

Симпозіум пройде в рамках Міжнародного форуму до 80-х роковин Голодомору "Народ мій є! Народ мій завжди буде!", організованого Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні спільно з Центром досліджень Голодомору НаУКМА.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.