Спецпроект

У Києві - міжнародний науковий симпозіум про 1932-33 роки

Напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору в Україні у Києві відбудеться міжнародний науковий симпозіум "Голодомор 1932-1933 років в Україні: історія і пам’ять".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Протягом двох днів — 21 та 22 листопада — відомі світові історики та дослідники обговорюватимуть політичні і суспільні виміри Голодомору, історичні джерела та їх інтерпретації, правові аспекти геноциду та інше.

Також у рамках симпозіуму презентують нові академічні програми та дослідження Голодомору.

Відкриття заходу відбудеться 21 листопада о 9:00 у сесійній залі великої конференц-зали Національної академії наук України (вул. Володимирська, 55, 3-й поверх). Детальну програму можна переглянути за посиланням.

Участь у симпозіумі візьмуть:

- Стефан Куртуа, відомий французький історик, автор сучасного наукового бестселера "Чорна книга комунізму" (виданого у 26 країнах),

- Ніколя Верт, французький історик-совєтолог, професор історії Національного центру наукових досліджень Франції,

- Едвінс Шноре з Латвійського університету, автор та режисер документального фільму "Радянська історія",

- Генадь Побережний із Гарварду (США),

- Агнешка Матусяк із Вроцлавського університету (Польща),

- Вольф Москович (Єрусалимський університет, Ізраїль),

- Ольга Андрієвська (Трентський університет, Канада),

- Мирослав Попович, Людмила Гриневич, Станіслав Кульчицький, Олеся Стасюк, Володимир В’ятрович, Андрій Козицький, Ігор Щупак та інші.

Симпозіум пройде в рамках Міжнародного форуму до 80-х роковин Голодомору "Народ мій є! Народ мій завжди буде!", організованого Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні спільно з Центром досліджень Голодомору НаУКМА.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.