Спецпроект

Музей мистецтв Прикарпаття показав твори сакрального мистецтва

Музей мистецтв Прикарпаття представив на огляд ікону "Христос Пантократор" та скульптуру Святого Іона, які вдалося врятувати за кошти меценатів.

Про це пише paralleli.if.ua.

"Ми представляємо дві роботи: скульптуру та ікону, які реставрував наш фахівець Зиновій Крок. Ця клопітка робота є швидше консервацією творів мистецтва, аніж їх реставрацією", - зазначив на урочистому представлені творів директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега.

Відновлення творів сакрального мистецтва тривало 11 місяців. Найважче, кажуть фахівці, було працювати над консервацією їх дерев’яної основи, яку майже повністю зруйнував час. Для цього застосовували складну технологію. На лику Христа ікони майстрам вдалося відновили його очі та вуста, які були видряпані вандалами.

Відомо, що ікону "Христос Пантократор" відносять до 19 століття, а скульптуру Святого Іона датують 18ст. Обидві цінності потрапили до музею з церковних складів Прикарпаття у 80-х роках. Відтоді на їх реставрацію в музею не вистачало коштів.

Порятунок творів сакрального мистецтва провели в рамках акції "Повернуті з небуття", яка розпочалась в 2006 році. З того часу музейникам вдалося врятувати 35 шедеврів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.