Спецпроект

У Гельсінкі закривається безкоштовний музей

Тільки до 17 листопада 2013 року можна відвідати музей-садибу Туомарінкюля (Tuomarinkylän kartanomuseo), розташовану в мальовничому місці північній частині Гельсінкі. А організовані екскурсії припиняться тут ще раніше: вже 3 листопада.

Про це пише travel.obozrevatel.com.

Будівля садиби 1790-го року є однією з найбільш значних будівель у Гельсінкі і належить місту. Наразі мерія шукає для нього нового господаря. Керівництво експозиції прийняло рішення про припинення діяльності навесні минулого року. В якості причин називається скорочення фінансування: коштів музею не вистачає на те, щоб платити оренду, проводити виставки і лекційну програму, випускати якісну видавничу продукцію. Крім того, за останні роки різко впала його відвідуваність.

Музей садиби Туомарінкюля зберігає унікальну колекцію дизайну інтер'єру від бароко до функціоналізму, предмети зі срібла, скла, кераміки, столові прилади, текстиль. Як і у всі філії Міського музею Хельсінкі, вхід сюди безкоштовний. Переїзд музейних колекцій Туомарінкюля в Міський музей відбудеться в 2016 році.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.