Митрополита Шептицького нагородили за порятунок євреїв

Американська організація боротьби з антисемітизмом нагородила митрополита Андрея Шептицького за "відвагу та героїзм у порятунку євреїв" у часи Другої світової війни.

Про це повідомляє BBC з посиланням на Антидифамаційну лігу.

Шептицького, який очолював Українську греко-католицьку церкву від 1900 року і до своєї смерті у 1944-у, посмертно вшанували нагородою імені Яна Карського.

Американська організація відзначила "сміливі зусилля" Андрея Шептицького із порятунку українських євреїв, адже митрополит надавав їм фальшиві документи та притулок у часи, коли такі дії каралися смертю.

"Можна лише здогадуватись, скільки невинних життів було врятовано завдяки зусиллям цієї небайдужої людини", - сказав Абрахам Фоксман, національний директор Антидифамаційної ліги, який пережив Голокост.

Відзнаку отримав родич митрополита - професор Єжи Вейман.

"Головним прагненням [Андрея Шептицького] як Божої людини було нести людям розраду і рятувати їх, незалежно від національності та походження", - відзначив пан Вейман у своєму виступ.

Антидефамаційна ліга нагадала, що митрополит Андрей Шептицький прямо виступав проти переслідувань євреїв у зверненнях і до вірян, і безпосередньо до нацистського керівництва.

Він, зокрема, написав листа голові СС Гайнріхові Гіммлеру, протестуючи проти вбивств євреїв і скаржачись, що до цього змушують українських поліцаїв. А його пастирське послання "Не убий", що закликало не йти на "політичні вбивства", зачитували в кожній церкві.

За словами Абрагама Фоксмана, Андрей Шептицький рятував євреїв не тільки особисто, а й опосередковано, завдяки своїй твердій моральній позиції, яка впливала на вчинки інших людей.

"Український націоналізм Андрея Шептицького, націоналізм співчуття й навіть любові до єврейських сусідів – це той націоналізм, який євреї всього світу приймають і підтримують", – наголосив він.

На церемонії нагородження також був присутній Пол Хомницький, єпископ української католицької єпархії в Стемфорді, штат Коннектикут. Він передав послання голови УГКЦ Святослава Шевчука, який щиро схвалив відзначення Шептицького.

"Із трясовини війни, ненависті, нетерпимості й смерті, з глибини цього мовчання і темряви виходило дуже мало світла - голосів розуму, терпимості й людяності, - сказав єпископ Хомницький. - Але в особі митрополита Андрея Шептицького ми мали дуже яскравий промінь надії, потужний голос розуму і людяності".

Нагороду за "відвагу допомоги" Антидифамаційна ліга встановила 1987 року; 2011-го їй присвоїли ім'я польського дипломата Яна Карського, який дав Заходу одне з перших свідчень про винищення євреїв нацистами.

Дивіться також інші матеріали:

Професор Шимон Редліх: "Шептицький заперечував расизм"

"Коли я називаю Шептицького святим, я не перебільшую"

Поляк вимагає від "Яд-Вашем" визнати Шептицького Праведником світу

Українці - одні з найбільших рятівників євреїв під час Другої світової

Єврейські діти митрополита Андрея Шептицького

Інші матеріали за темою "Шептицький"

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.