Спецпроект

У харківському метро курсує вагон-музей. ФОТО

Він перевозить пасажирів на Салтівській лінії з 12 грудня.

Про це пише uanews.kharkiv.ua.

Пасажирам харківської підземки пропонують у дорозі ознайомитися з історією будівництва та розвитку метро в місті. Як повідомили у КП "Харківський метрополітен", в одному з вагонів на Салтівській лінії розмістили тематичні інформаційні матеріали.

 

У салоні вагона-музею можна побачити фотографії і короткий опис подій, пов'язаних з історією харківської підземки. Зокрема, зібрано "експонати", пов'язані з початком будівництва метро, відкриттям усіх пускових ділянок.

 

Крім того, представлені матеріали про керівників метрополітену за всю його історію, наведено цікаві факти про метро і яскраві відгуки пасажирів. 

У Київському метрополітені подібний вагон-музей з`явився 2 листопада 2010 року.

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.