Спецпроект

Охорона музею під "Батьківщиною-матір'ю" коштує 2 мільйони гривень

За послуги по охороні об’єктів музею, Печерському ВДСО УДСО заплатять 1,57 млн грн. державних грошей. Ще 0,18 млн грн. будуть коштувати послуги по спостереженню і сигналізації термінового виклику наряду охорони.

Про це пише nashigroshi.org.

Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років"  уклав угоди з управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві на послуги по охороні об’єктів музею, спостереженню і сигналізації термінового виклику наряду охорони. 

Закупівлю проведено за неконкурентною процедурою "в одного учасника". В обґрунтуванні адміністрація музею послалася на відсутність альтернативи. Обладнання охоронної та тривожної сигналізації на об‘єктах Меморіалу, у тому числі пульт центральної охорони та магістральні мережі знаходяться у власності управління Державної служби охорони з 1981 року.

В березні музей також замовив послуги охорони у УДСО вартістю 0,57 млн грн. Відтак загальна вартість охорони музею у 2013 році становить 2,32 млн грн.

У 2012 та 2011 роках ціж послуги від УДСО коштували по 2,26 млн грн.

Теми

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.