Спецпроект

Музей Пінзеля у Львові досі не готовий прийняти скульптури

Музей Пінзеля у костелі Кларисок на пл. Митній зачинено – у ньому так і не відремонтували покрівлю, відтак виставляти скульптури українського Мікеланджело у приміщенні небезпечно.

Про це пише zik.ua.

Активні роботи з відновення покрівлі розпочнуться не раніше весни. Так,  Музей Пінзеля у костелі Кларисок через старий дах заливало ще рік тому. За дванадцять місяців ситуація не змінилася: ремонту потребують фасад і дах музею, що розміщений  у самому центрі Львова.

Капітального ремонту будівля не бачила з початку минулого століття. Директор Львівської галереї мистецтв про необхідність ремонту безрезультатно спілкувалася вже з трьома очільниками області. Особливо прикро львівським музейникам через байдужість влади після того, як побачили підготовку французів до виставки робіт знаменитого майстра у Луврі. Для кращого сприйняття експозиції у залі навіть перефарбували стіни.

Після повернення з Парижа до Львова скульптури стали "безхатьками". Зараз частина робіт – у Львівській Національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького. Усі скульптури – поліхромовані, тобто вкриті позолотою. На їх реставрацію перед Парижем витратили мільйон гривень, тож переселити їх зараз на площу Митну – підписати смертельний вирок. Цієї зими вони б не пережили. Але деякі шедеври таки зимуватимуть в аварійному музеї.

"У самому музеї ми залишили скульптуру Пінзеля з Городенки, а ще більш ніж двометрові фігури, які не мають на собі поліхромії. Вони можуть стояти у музеї", – розповіла генеральний директор Львівської Національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Лариса Разінкова.

"Завдяки нинішнім кліматичним умовам, нам вдасться перезимувати: нема дощу, немає снігу.  Та все одно скульптури, які дуже складні в зберіганні, ми не тримаємо в музеї Пінзеля", – пояснила завідувач музею Пінзеля Леся Банах.

Як з’ясувалося, чиновники довго не могли вирішити, хто ж повинен ремонтувати Музей Пінзеля. Адже сама будівля  перебуває у комунальній власності, а от музей, як заклад, – у підпорядкуванні Міністерства культури. Після тривалих нарад вирішили: гроші на ремонт даху дає місто – 2,6 млн грн, а фасад ремонтуватимуть за кошти з обласного бюджету. Але наразі ці плани тільки на папері. Підрядник, який взявся за ремонт даху, і досі не отримав жодної копійки, тому змушений був закупити будівельні матеріали за власний кошт.

"Активні роботи не ведуться, бо підрядник сьогодні виконує роботи ще й по вежі Ратуші, інших об’єктах. Та головне, що маємо вже стандартну ситуацію, яка шокує Львів, – відсутність фінансування через блокування грошей казначейством", – пояснив в.о. начальника управління капітального будівництва Львівської міської ради Ігор Фалюта.

"Жодного фінансування ми не отримували, – підтвердив директор підрядного підприємства Олександр Хорощак. – Зараз виконуємо роботи під покрівлею даху, ремонтуємо елементи, які тримають дах. Це називається протезуванням пошкоджених елементів. І ми не відкриваємо дах, а опрацювали ділянки, які зараз є  найбільш проблемними".

А от для ремонту фасаду обласне управління капітального будівництва лише шукає виконавців – оголошено відповідний тендер.

До речі, паралельно ведеться обговорення щодо повернення костелу Кларисок функцій культової споруди.  Два місяці тому представники УГКЦ запропонували створити тут центр медичного капеланства, який працюватиме паралельно з музеєм.

"Священики, які володіють мовою жестів, могли б гуртувати людей з вадами, проводити богослужіння. Також можна проводити богослужіння для хворих людей і реколекції для медиків", – розповів голова комісії у справах душпастирства охорони здоров’я  о. Володимир Мощич.

У галереї кажуть, офіційно з таким проханням до них ніхто не звертався, а навіть якби й звернувся, відмовили б: не уявляють, як організувати охорону безцінних скульптур за великого скупчення людей, які б приходили на Богослужіння.

Нагадаємо, щодо того, чи завершить підрядник роботи з відновлення покрівлі музею Пінзеля до кінця цього року, в.о. начальника управління капітального будівництва Львівської міськради зазначав: "Це залежатиме від фінансування, погодних умов. Основний фактор – фінансування. Якщо ситуація з цим у Львові покращиться, тобто, платежі будуть проходити без затримок, то наміри є зробити все у повному обсязі. Якщо ж будуть затримки по фінансах… Сьогодні покрівельного матеріалу безоплатного навряд чи хто дасть".

А також казав, що ще не розрахувалися за проектно-кошторисну документацію.

Крім того, чиновник зауважував, що в управлінні капітального будівництва ЛОДА, яке займається відновленням фасаду та вежі музею Пінзеля, наразі лише оголошено тендер.

Ще у вересні Фалюта припустив, що роботи з відновлення даху музею Пінзеля мали б початись у другій половині жовтня. Скільки вони триватимуть – залежить від підрядника, але, зазначив чиновник, усе реально зробити за півтора місяця. З його слів, відновлення покрівлі музею Пінзеля взяло на себе місто. У міському бюджеті на музей Пінзеля передбачено 3 млн грн.

Водночас, як повідомив тоді ж начальник управління капітального будівництва ЛОДА Єгор Горностай, їхня документація ще перебуває на експертизі. З його слів, ЛОДА займається відновленням фасаду та вежі музею Пінзеля. На це передбачено 8 млн грн. Він не уточнив, коли саме мали б розпочатись роботи.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.