НА МІСЦІ СМЕРТІ ВЕРБИЦЬКОГО ВСТАНОВИЛИ ПАМ'ЯТНИК. Фото

Мешканці села Гнідин Бориспільського району Київської області встановили пам'ятник на місці, де було знайдено тіло закатованого активіста Євромайдану Юрія Вербицького.

Про це повідомляє ФБ ЄвроМайдан.

На місці смерті Вербицького гнідинці встановили хрест із фотографією і написом: "Він загинув за нас".

 

Символічна могила активіста Майдану знаходиться в лісі, приблизно за 250 метрів від дороги Київ-Гнідин. До неї веде просіка, біля початку якої теж встановлена фотографія мученика.

 

"Він боровся за правду і загинув за кожного свідомого і несвідомого українця, - повідомляється в ФБ ЄвроМайдан. - Вічна йому пам'ять".

Юрій Вербицький - кандидат фізико-математичних наук, сейсмолог львівського Інституту геофізики Національної академії наук. Він був волонтером на Євромайдані, працював на кухні. Поїхав у Київ, узявши відпустку на роботі.

В ніч із 20 на 21 січня, коли 50-річний Вербицький розносив чай на Грушевського, його поранило в око. Представник Ради Майдану Ігор Луценко відвіз Вербицького в Жовтневу (Олександрівську) лікарню. Звідти обох активістів викрали невідомі - прямо з офтальмологічного відділення - і 15 годин піддавали тортурам.

22 січня тіло Юрія Вербицького було знайдено у лісі під Гнідином. Закатованого до напівсмерті Вербицького зі зв'язаними скотчем руками викинули з машини на морозі 12 градусів і він замерз у лісі.

Ігор Луценко, який після тортур спромігся вийти з лісу в тому ж Бориспільському районі, розповів, що викрадачі особливо жорстоко катували Вербицького через те, що він був львів'янином.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.