Померла жінка-символ громадянської війни в Іспанії. ФОТО

6 січня 2014-го у віці 94 років померла Марина Гінеста - дівчина, що стала символом Громадянської війни в Іспанії.

Про це повідомляє Товаришка.

Дівчині було 17 років, коли вона потрапила в об'єктив камери мексиканського фотокора Хуана Гусмана (Ганса Ґутмана).

Це фото стало одним із іконічних символів громадянської війни між республіканцями і франкістами.

Знімок було зроблено в Барселоні, через три дні після початку військового повстання правих сил проти Республіканського уряду, коли Марина стояла на терасі готелю "Колон".

Липень 1936 року. Барселона

Гінеста працювала перекладачкою в Союзі соціалістичної молоді - молодіжній організації Комуністичної і Соціалістичної робітничої партій Іспанії. Вона була членом Об'єднаної соціалістичної партії Каталонії (ОСПК).

Агітаційний плакат ОСПК часів Громадянської війни. Доброволець на тлі каталонського, червоного та іспанського прапорів

Ветеран республіканського руху дізналася про існування фото аж у 2006 році.

Молоду дівчину на фотографії упізнав Гарсіа Більбао. Прочитавши мемуари радянського кореспондента Михайла Кольцова, разом із яким дівчина фігурувала на іншій фотографії, Більбао з'ясував, що Хінеста Маріна (так Гусман підписав фото ) - насправді Марина Гінеста, яка після падіння Іспанської республіки і встановлення диктатури Франко була змушена емігрувати у Францію.

Травень 2008 року. Париж. Фото: Boris Zabiensky

Дивіться також:

Українці, які воювали проти комунізму в Іспанії

Українці, які воювали проти фашизму в Іспанії

Іспанський досвід примирення після Громадянської війни. ФОТО

Померла останній ветеран Першої світової війни

Всі матеріали за темою "Іспанія"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".