Померла жінка-символ громадянської війни в Іспанії. ФОТО

6 січня 2014-го у віці 94 років померла Марина Гінеста - дівчина, що стала символом Громадянської війни в Іспанії.

Про це повідомляє Товаришка.

Дівчині було 17 років, коли вона потрапила в об'єктив камери мексиканського фотокора Хуана Гусмана (Ганса Ґутмана).

Це фото стало одним із іконічних символів громадянської війни між республіканцями і франкістами.

Знімок було зроблено в Барселоні, через три дні після початку військового повстання правих сил проти Республіканського уряду, коли Марина стояла на терасі готелю "Колон".

Липень 1936 року. Барселона

Гінеста працювала перекладачкою в Союзі соціалістичної молоді - молодіжній організації Комуністичної і Соціалістичної робітничої партій Іспанії. Вона була членом Об'єднаної соціалістичної партії Каталонії (ОСПК).

Агітаційний плакат ОСПК часів Громадянської війни. Доброволець на тлі каталонського, червоного та іспанського прапорів

Ветеран республіканського руху дізналася про існування фото аж у 2006 році.

Молоду дівчину на фотографії упізнав Гарсіа Більбао. Прочитавши мемуари радянського кореспондента Михайла Кольцова, разом із яким дівчина фігурувала на іншій фотографії, Більбао з'ясував, що Хінеста Маріна (так Гусман підписав фото ) - насправді Марина Гінеста, яка після падіння Іспанської республіки і встановлення диктатури Франко була змушена емігрувати у Францію.

Травень 2008 року. Париж. Фото: Boris Zabiensky

Дивіться також:

Українці, які воювали проти комунізму в Іспанії

Українці, які воювали проти фашизму в Іспанії

Іспанський досвід примирення після Громадянської війни. ФОТО

Померла останній ветеран Першої світової війни

Всі матеріали за темою "Іспанія"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.