Спецпроект

БУДИНОК КАНТА ПІД КАЛІНІНГРАДОМ ГИНЕ. Фото

У Калінінградській області (Росія) майже перетворився на руїни будинок, в якому протягом трьох років жив і працював німецький філософ XVIII сторіччя Іммануїл Кант.

Про це повідомляє SmartNews.

Тим часом напівзруйнована будівля в селищі Вєсьоловка Черняховського району Калініградської області [до 1938 року цей населений пункт на території німецької провінції Східна Пруссія (Третій рейх) називався Юдшен, з 1938 до 1946 - Кантгаузен - ІП] стала Меккою для туристів, яких бачать тут мало не щодня.

"Приїздять переважно німці, - розповів виданню місцевий житель Сергій Самохін. - Поодинці і автобусами. Ходять, торкаються стін, охають і їдуть".

 

За словами Самохіна, раніше в одній половині дому жила "бабуся з сином", але минулого літа будинок спорожнів і "перетворився на бомжатник".

Тим часом у дому багата історія.

"У XVIII столітті це був будинок настоятеля місцевої парафії. З 1747 по 1751 домашнім учителем у сім'ї пастора Даніел Андерша служив Іммануїл Кант, - розповів краєзнавець та екс-голова Черняховського району Андрєй Віноґрадов. - І інтерес до цього будинку у німців не випадковий. В області залишилося тільки два місця, фізично пов'язаних із Кантом - це його могила в Калінінграді [до 1946 року - Кролевець і Кенігсберг - ІП] і ця будівля".

 

Юдшен - єдине місце, куди за все своє життя від'їжджав з рідного Кеніґсберга великий філософ, розповідають історики.

Будівля горіла у XIX столітті, після пожежі залишилися лише цоколь і фундамент. Стіни відновили згідно з проектом, але скептики вказують, що в будинку все одно не збереглося предметів, якими користувався Кант.

 

У наказі служби держохорони об'єктів культурної спадщини Калінінградської області "Про виявлені об'єкти культурної спадщини" історичний об'єкт значиться під 136-м номером - тобто ремонтувати його будуть не скоро, припускає видання.

Іммануїл Кант (1724-1804) - родоначальник німецької класичної філософії. Автор низки фундаментальних праць - "Критика чистого розуму" і "Критика практичного розуму" і "Критика здатності судження". 12 лютого виповнюється 290 років з дня його народження.

Крім робіт із філософії, розробив космогонічну гіпотезу походження Сонячної системи з гігантської первісної газової туманності. Намітив ідею генеалогічної класифікації тваринного світу - розподілу різних класів тварин за порядком їхнього можливого походження.

Дивіться також інші матеріали за темою "Філософія"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.