Дзержинського не повернуть на Луб'янку

Комісія з монументального мистецтва міської думи (ради) Москви прийняла рішення не повертати пам'ятник Феліксу Дзержинському на Луб'янську площу столиці РФ.

Про це повідомляє Colta з посиланням на РІА "Новості".

"Пам'ятник недоцільно наразі відновлювати, тому що це швидше політичне питання, яке може розколоти суспільство", - наголосив голова комісії Лєв Лаврьонов.

Пам'ятник засновнику ЧК [Надзвичайної комісії - першої більшовицької спецслужби - ІП] за проектом скульптора Євгена Вучетича було в 1958 році встановлено навпроти головного будинку КГБ СРСР на площі, що носила тоді ім'я Дзержинського.

Зараз пам'ятник знаходиться в парку мистецтв "Музеон" - туди він був перенесений за постановою Москради 22 серпня 1991 після невдалої спроби путчу ГКЧП. У 2008 році пам'ятник було передано у власність територіальної громади міста Москва.

На думку начальника відділу охорони художньої спадщини департаменту культури Москви Сєрґєя Половінкіна, пам'ятник необхідно залишити в парку "Музеон".

"Кількість листів за Дзержинського приблизно така ж, як і проти повернення, - зазначив чиновник. - Це говорить про те, що в московському суспільстві не сформувалося єдиної думки. Це може розколоти суспільство. Це політична проблема, яка повинна вирішуватися на найвищому рівні".

З 2000 року комісія з монументального мистецтва при Московській міській думі розглядала питання про відновлення пам'ятника п'ять разів і щоразу виносила рішення про його недоцільність - через побоювання "небажаної напруженості" в суспільстві.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.