1991: Прес-конференція ГКЧП у Москві. ВІДЕО

19 серпня 1991 року Державний комітет із надзвичайного стану (рос - ГКЧП) виступив із заявою: "Ми виступаємо за істино демократичні процеси, за послідовну політику реформ, яка веде до економічного і соціального процвітання нашої Батьківщини".

Забута історія має звичку повторюватися.

"Історична правда" з огляду на естетичну подібність українського політичного процесу до подій серпня 1991 року пропонує пригадати, як це було і публікує повний відеозапис прес-конференції Державного комітету з надзіичайного стану (ГКЧП) 19 серпня 1991 року та дещо скорочений текст Звернення ГКЧП до радянського народу.

Путч у Москві тривав 3 дні - з 19 по 21 серпня 1991 року, 22 серня члени ГКЧП були заарештовані.

"В тяжкие, критические для судеб отечества и наших народов час, обращаемся мы к Вам.

Над нашей великой родиной нависла смертельная опасность. Начатая по инициативе М. С. Горбачёва политика реформ, задуманная как средство обеспечения динамического развития страны и демократизация общественной жизни, в силу разных причин, зашла в тупик.

На смену первоначальному энтузиазму и надеждам пришли безверие, апатия и отчаяние. Власть на всех уровнях потеряла доверие населения. Политиканство вытеснило из общественной жизни заботу о судьбе отечества и гражданина. Насаждается злобное глумление над всеми институтами государства. Страна, по сути, стала неуправляемой. (...)

Циничная спекуляция на национальных чувствах - лишь ширма для удовлетворения амбиций. Ни сегодняшние беды своих народов, ни их завтрашний день не беспокоят политических авантюристов. Кризис власти катастрофически сказался на экономике. Хаотичное, стихийное скольжение к рынку вызвало взрыв эгоизма регионального, ведомственного, группового и личного. (...)

Давно пора сказать людям правду: если не принять срочных и решительных мер по стабилизации экономики, то, в самом недалёком времени, неизбежен голод и новый виток обнищания, от которых один шаг до массовых проявлений стихийного недовольства с разрушительными последствиями.

Только безответственные люди могут уповать на некую помощь из-за границы. Никакие подачки не решат наших проблем - спасение в наших собственных руках. (...)

Государственный комитет по чрезвычайному положению" в СССР полностью отдаёт себе отчёт в глубине поразившего нашу страну кризисa. Он принимает на себя ответственность за судьбу Родины, и преисполнен решимости принять самые серьезные меры по скорейшему выводу государства и общества из кризиса.

Мы обещаем провести широкое всенародное обсуждение проекта нового союзного договора, незамедлительно восстановить законность и правопорядок, положить конец кровопролитию, объявить беспощадную войну уголовному миру, положить конец произволу расхитителей народного добра.

Мы выступаем за истинно демократические процессы, за последовательную политику реформ, ведущую к экономическому и социальному процветанию нашей Родины.

В здоровом обществе станет нормой постоянное повышение благосостояния всех граждан. Мы сосредоточим внимание на защите интересов самых широких слоёв населения. Развивая многоукладный характер народного хозяйства, мы будем поддерживать и частное предпринимательство. Нашей первоочередной задачей станет решение продовольственных и жилищных проблем.

Мы призываем всех советских людей в кратчайший срок восстановить трудовую дисциплину и порядок, поднять уровень производства, что бы затем решительно двинутся в перёд - от этого зависит наша жизнь и судьба отечества.

Мы являемся миролюбивой страной и будем неукоснительно соблюдать все взятые на себя обязательства, но никогда и никому не будет позволено покушаться на наш суверенитет , независимость и территориальную целостность.

Мы призываем всех истинных патриотов, людей доброй воли положить конец нынешнему смутному времени, осознать свой долг перед Родиной и оказать всемерную поддержку усилиям по выводу страны из кризиса".

Дивіться також:

1991: офіціоз програми "Время" про ГКЧП і Кравчука. ВІДЕО

Початок кінця. Радянський Союз помирав під "Лебедине озеро"

15% українців вважають, що перемога ГКЧП зробила б їхнє життя кращим

Як розпадався СРСР. Спогади доньки Брежнєва

1991: Союз убив сам себе. ВІДЕО

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції