Луганчанам розкажуть, що в історії міста вистачало європейців

Активісти Громадянського Сектора Луганська проведуть на міському Євромайдані виставку історичних плакатів "Європейське обличчя Луганщини".

Виставка присвячена внескові європейців в економіку і культури Луганської області, повідомляють організатори акції.

Ці вихідці з Європи стали частиною історії Луганська, Лисичанська, Алчевська, Стаханова, Сватова та багатьох інших міст і районів області.

"Представники народів Європи працювали на території Луганської області, створюючи вугільні та металургійні підприємства, медичні та освітні установи, культурні та архітектурні цінності", - наголосили організатори.

 Григорій Гельмерсен - німецький геолог, укладач карти вугільних пластів Донецького кряжа

Сталевар із Британії Карл Гаскойн; гірничий начальник Луганського чавуноливарного заводу, угорець Густав де Кальве; вугільний промисловець із Польщі Казимир Мсциховський; німецький банкір і промисловець, засновник нинішнього Луганського тепловозобудівного заводу Густав Гартман; медик, батько мовознавця Володимира Даля Йоганн Даль (Данія); інженер із Пруссії, засновник донбаського гірничого машинобудування Рудольф Геннефельд; французький металург і соціолог Фредерік Ле Пле; перший міський голова Одеси, італієць каталонського походження Хосе де Рібас - всі вони і багато інших стали частиною історії міст і сіл Луганщини.

На виставці можна дізнатися про створення Слов'яносербії (проект XVIII сторіччя з колонізації степових територій між річками Сіверський Донець і Лугань), про першовідкривачів вугілля на Донбасі, засновників ключових підприємств і першої метеорологічної станції на Луганщині, і навіть про те, хто привіз перший футбольний м'яч у Луганськ.

 До мерства в Одесі де Рібас командував реформованими козацькими полками на Донбасі

Виставка працюватиме у суботу, 15 лютого, з 15:00 перед пам'ятником Шевченка (площа Героїв ВВВ).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.