Луганчанам розкажуть, що в історії міста вистачало європейців

Активісти Громадянського Сектора Луганська проведуть на міському Євромайдані виставку історичних плакатів "Європейське обличчя Луганщини".

Виставка присвячена внескові європейців в економіку і культури Луганської області, повідомляють організатори акції.

Ці вихідці з Європи стали частиною історії Луганська, Лисичанська, Алчевська, Стаханова, Сватова та багатьох інших міст і районів області.

"Представники народів Європи працювали на території Луганської області, створюючи вугільні та металургійні підприємства, медичні та освітні установи, культурні та архітектурні цінності", - наголосили організатори.

 Григорій Гельмерсен - німецький геолог, укладач карти вугільних пластів Донецького кряжа

Сталевар із Британії Карл Гаскойн; гірничий начальник Луганського чавуноливарного заводу, угорець Густав де Кальве; вугільний промисловець із Польщі Казимир Мсциховський; німецький банкір і промисловець, засновник нинішнього Луганського тепловозобудівного заводу Густав Гартман; медик, батько мовознавця Володимира Даля Йоганн Даль (Данія); інженер із Пруссії, засновник донбаського гірничого машинобудування Рудольф Геннефельд; французький металург і соціолог Фредерік Ле Пле; перший міський голова Одеси, італієць каталонського походження Хосе де Рібас - всі вони і багато інших стали частиною історії міст і сіл Луганщини.

На виставці можна дізнатися про створення Слов'яносербії (проект XVIII сторіччя з колонізації степових територій між річками Сіверський Донець і Лугань), про першовідкривачів вугілля на Донбасі, засновників ключових підприємств і першої метеорологічної станції на Луганщині, і навіть про те, хто привіз перший футбольний м'яч у Луганськ.

 До мерства в Одесі де Рібас командував реформованими козацькими полками на Донбасі

Виставка працюватиме у суботу, 15 лютого, з 15:00 перед пам'ятником Шевченка (площа Героїв ВВВ).

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.