Луганчанам розкажуть, що в історії міста вистачало європейців

Активісти Громадянського Сектора Луганська проведуть на міському Євромайдані виставку історичних плакатів "Європейське обличчя Луганщини".

Виставка присвячена внескові європейців в економіку і культури Луганської області, повідомляють організатори акції.

Ці вихідці з Європи стали частиною історії Луганська, Лисичанська, Алчевська, Стаханова, Сватова та багатьох інших міст і районів області.

"Представники народів Європи працювали на території Луганської області, створюючи вугільні та металургійні підприємства, медичні та освітні установи, культурні та архітектурні цінності", - наголосили організатори.

 Григорій Гельмерсен - німецький геолог, укладач карти вугільних пластів Донецького кряжа

Сталевар із Британії Карл Гаскойн; гірничий начальник Луганського чавуноливарного заводу, угорець Густав де Кальве; вугільний промисловець із Польщі Казимир Мсциховський; німецький банкір і промисловець, засновник нинішнього Луганського тепловозобудівного заводу Густав Гартман; медик, батько мовознавця Володимира Даля Йоганн Даль (Данія); інженер із Пруссії, засновник донбаського гірничого машинобудування Рудольф Геннефельд; французький металург і соціолог Фредерік Ле Пле; перший міський голова Одеси, італієць каталонського походження Хосе де Рібас - всі вони і багато інших стали частиною історії міст і сіл Луганщини.

На виставці можна дізнатися про створення Слов'яносербії (проект XVIII сторіччя з колонізації степових територій між річками Сіверський Донець і Лугань), про першовідкривачів вугілля на Донбасі, засновників ключових підприємств і першої метеорологічної станції на Луганщині, і навіть про те, хто привіз перший футбольний м'яч у Луганськ.

 До мерства в Одесі де Рібас командував реформованими козацькими полками на Донбасі

Виставка працюватиме у суботу, 15 лютого, з 15:00 перед пам'ятником Шевченка (площа Героїв ВВВ).

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".