Нацисти хотіли використовувати у війні комарів - дослідник

Нацисти досліджували можливість використання у Другій світовій війні комарів, інфікованих малярією. Про це заявив доктор Клаус Рейнгардт з Тюбінгенського університету (ФРН) після роботи в архівах Ентомологічного інституту концентраційного табору Дахау.

Учений з'ясував, що тамтешні біологи шукали комарів, здатних добре виживати поза своїм природним середовищем існування, повідомляє ВВС.

У статті, опублікованій в журналі Endeavour, дослідник припускає, що цих комах могли поширювати на ворожій території.

Ентомологічний інститут в Дахау заснував у 1942 році Гайнріх Гіммлер, керівник СС.

Організація, як вважається, вивчала захворювання, які переносяться комахами, - на кшталт тифу, від якого страждали багато в'язнів Дахау.

Але доктор Райнхард знайшов докази того, що в інституті також досліджували певний вид комарів, здатних обходитися без їжі і води протягом чотирьох днів.

Їх можна було би заразити малярією, а потім розсіяти над ворожою територією з літаків. Такі комарі могли би досить довго виживати і заразити велику кількість людей, припускає дослідник.

На його думку, німецькі науковці вивчали можливе використання малярії, котра передається через комарів, в якості біологічної зброї.

Наразі невідомо, чи є зв'язок між роботою Ентомологічного інституту і дослідами доктора Клауса Шилінга, котрий зумисне заражав в'язнів малярією і був страчений після війни.

Дивіться також інші матеріали за темою "Третій рейх"

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.