У Кіровограді перейменували площу Кірова на Героїв Майдану

Кіровоградська міська рада на позачерговій сесії проголосувала за перейменування центральної площі міста з Кірова на Героїв Майдану.

Про це повідомляють Українські новини.

За прийняття цього рішення проголосували всі присутні депутати (61).

Депутати підтримали також доповнення депутата Сергія Табалова про оголошення конкурсу на кращий проект пам'ятника Героям Майдану, який має бути встановлено на центральній площі.

Підтримано також пропозиції про перейменування вулиці Дзержинського на Віктора Чміленка - активіста з Бобринецького району Кіровоградщини, який загинув 20 лютого на Інститутській від кулі снайпера.

Віктор Чміленко (1961-2014)

Вулицю Орджонікідзе в центрі міста теж перейменували, розділивши на дві. Частині вулиці повернули стару назву - Кавалерійська, а частину назвали на честь братів Ельворті - британських промисловців XIX сторіччя, засновників нинішнього заводу "Червона Зірка".

Зараз у соціальних мережах кіровоградці активно обговорюють, як перейменувати власне місто, повідомляє Кіровоград.net.

Як відомо, міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

У Києві пропонують перейменувати вулицю Інститутську або її частину на вулицю Небесної Сотні.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.