У Кіровограді перейменували площу Кірова на Героїв Майдану

Кіровоградська міська рада на позачерговій сесії проголосувала за перейменування центральної площі міста з Кірова на Героїв Майдану.

Про це повідомляють Українські новини.

За прийняття цього рішення проголосували всі присутні депутати (61).

Депутати підтримали також доповнення депутата Сергія Табалова про оголошення конкурсу на кращий проект пам'ятника Героям Майдану, який має бути встановлено на центральній площі.

Підтримано також пропозиції про перейменування вулиці Дзержинського на Віктора Чміленка - активіста з Бобринецького району Кіровоградщини, який загинув 20 лютого на Інститутській від кулі снайпера.

Віктор Чміленко (1961-2014)

Вулицю Орджонікідзе в центрі міста теж перейменували, розділивши на дві. Частині вулиці повернули стару назву - Кавалерійська, а частину назвали на честь братів Ельворті - британських промисловців XIX сторіччя, засновників нинішнього заводу "Червона Зірка".

Зараз у соціальних мережах кіровоградці активно обговорюють, як перейменувати власне місто, повідомляє Кіровоград.net.

Як відомо, міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

У Києві пропонують перейменувати вулицю Інститутську або її частину на вулицю Небесної Сотні.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.