Спецпроект

Скарби Межигір'я показують у Національному художньому музеї. ФОТО

Предмети розкоші та артефакти із резиденції екс-президента України Віктора Януковича тимчасово перевезли до Національного художнього музею України.

Про це повідомляє УП.Життя.

За словами Анни Вівчар, завідувачки науково-дослідного відділу фондів НХМУ, "скарби" до музею привозили партіями.

На сьогоднішній день кількість експонатів сягнула вже 250 найменувань.

 Фото: shaitana shaitanovski з Facebook

Серед найцінніших речей - перша українська друкована книга, "Апостол" 1574-го року, виданий Іваном Федоровим у Львові.

 

На запитання про те, чи будуть експонати доступні для широкого загалу, Анна Вівчар каже, що наразі важко дати відповідь на це питання, бо Національний художній музей - це тимчасова база для "скарбів".

)

Всі експонати треба сортувати та передавати до профільних музеїв. Книги, наприклад, мають бути доправлені до музею книги, і так далі.

 

"Коли музейники зберуть все до купи, ми будемо вирішувати, що з цим робити далі", - каже вона.

 

Художній музей став єдиним місцем, де знаходяться всі експонати. Це робиться для того, щоб не розгубити та не розпорошити експонати по різним місцям.

 

Заввідділу фондами також каже, що оскільки ще нині є багато роботи із систематизацією предметів, показати їх широкому загалу поки що неможливо. 

Дивіться також: "Музейники кажуть, що стародруки з Межигір'я - не державні"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.