У Львові - наукова школа про місто і міський простір

1-8 липня 2014 р. у Львові проходитиме Шоста міжнародна літня школа суспільних наук в Україні.

Про це повідомляє Центр міської історії.

Шоста міжнародна літня школа суспільних наук намагатиметься представити місто як ключовий аспект у питаннях приналежності, місця, влади та пересікання суспільства й держави у міському просторі.   

Мета літньої школи – розглянути місто із погляду різних суспільних наук та суміжних галузей, а саме: історії, соціології, антропології, політології, економіки, архітектури та урбаністики.

Наша регіональна перспектива – це колишній Радянський Cоюз, Центральна, Східна й Південно-Cхідна Європа. Школа переважно зосереджується на ХХ і ХХІ сторіччях, але теми, пов’язані із ХІХ сторіччям, теж запрошуються.   

Літня школа є міждисциплінарною і відбувається у форматі семінарів. Кожен учасник представить варіант власної доповіді, який попередньо буде прочитаний учасниками і експертами, та отримає коментарі від українських і закордонних науковців та інших учасників.

Літня школа відкрита для аспірантів та молодих науковців (до шести років після захисту дисертації). Особливо вітаються теми із галузі теоретичних та емпіричних досліджень. Робоча мова літньої школи – англійська.

Як подати заявку?

Для участі в літній школі потрібно надіслати заявку учасника (що включає опис наукового проекту на 500 слів) і додати свій життєпис. Бажано також надіслати  взірець науково письма, як-от конференційну доповідь, розділ із дисертації чи публікацію (не обов’язково).

Заявки потрібно надсилати електронною поштою на адресу ukrainesummerschool@gmail.com до 15 квітня 2014 р.

Заявку учасника можна отримати за адресою ukrainesummerschool@gmail.com або завантажити тут.

Організатори:

Кафедра українських студій Оттавського університету (Канада)
Фундація ім. Володимира-Юрія Даниліва (Канада)
Центр міської історії Центрально-Східної Європи (Україна)
УніверситетПариж-Захід - Нантер-ла-Дефанс (Франція)
Французько-Білоруський Центр Європейських студій (Білорусь)
Вища школа соціальних наук (EHESS) (Франція)

Дивіться також: "Львів пострадянський - місто, про яке не хочуть знати"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.