У Львові - наукова школа про місто і міський простір

1-8 липня 2014 р. у Львові проходитиме Шоста міжнародна літня школа суспільних наук в Україні.

Про це повідомляє Центр міської історії.

Шоста міжнародна літня школа суспільних наук намагатиметься представити місто як ключовий аспект у питаннях приналежності, місця, влади та пересікання суспільства й держави у міському просторі.   

Мета літньої школи – розглянути місто із погляду різних суспільних наук та суміжних галузей, а саме: історії, соціології, антропології, політології, економіки, архітектури та урбаністики.

Наша регіональна перспектива – це колишній Радянський Cоюз, Центральна, Східна й Південно-Cхідна Європа. Школа переважно зосереджується на ХХ і ХХІ сторіччях, але теми, пов’язані із ХІХ сторіччям, теж запрошуються.   

Літня школа є міждисциплінарною і відбувається у форматі семінарів. Кожен учасник представить варіант власної доповіді, який попередньо буде прочитаний учасниками і експертами, та отримає коментарі від українських і закордонних науковців та інших учасників.

Літня школа відкрита для аспірантів та молодих науковців (до шести років після захисту дисертації). Особливо вітаються теми із галузі теоретичних та емпіричних досліджень. Робоча мова літньої школи – англійська.

Як подати заявку?

Для участі в літній школі потрібно надіслати заявку учасника (що включає опис наукового проекту на 500 слів) і додати свій життєпис. Бажано також надіслати  взірець науково письма, як-от конференційну доповідь, розділ із дисертації чи публікацію (не обов’язково).

Заявки потрібно надсилати електронною поштою на адресу ukrainesummerschool@gmail.com до 15 квітня 2014 р.

Заявку учасника можна отримати за адресою ukrainesummerschool@gmail.com або завантажити тут.

Організатори:

Кафедра українських студій Оттавського університету (Канада)
Фундація ім. Володимира-Юрія Даниліва (Канада)
Центр міської історії Центрально-Східної Європи (Україна)
УніверситетПариж-Захід - Нантер-ла-Дефанс (Франція)
Французько-Білоруський Центр Європейських студій (Білорусь)
Вища школа соціальних наук (EHESS) (Франція)

Дивіться також: "Львів пострадянський - місто, про яке не хочуть знати"

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.