АНОНС: Онлайн-конференція "День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців"

Напередодні Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом відбудеться онлайн-конференція “День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: який сенс громадяни вкладають у цю дату?”

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Питання до обговорення:

- Який сенс громадяни вкладають у "День Перемоги"?

- Наскільки радянські інтерпретації історії поширені в українському суспільстві?

- День Перемоги як інструмент ідеологічної війни проти України.

- Як Україна має відзначати День Перемоги і День пам'яті та примирення?

- Як пов'язані інтерпретації історії та зовнішньополітичні орієнтації громадян сьогодні?


Учасники:

Антон Дробович – голова Українського Інституту національної пам'яті;

Микита Потураєв – народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;

Оля Гнатюк – чергова головуюча Ініціативної групи "1 грудня", професорка Варшавського університету і Києво-Могилянської академії, авторка книги "Відвага і страх" про Львів у 1939–1945;

Тетяна Пастушенко – старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, співавторка Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, співупорядниця видання "Київ: війна, влада, суспільство. 1939–1945 рр. (За документами радянських спецслужб та нацистської окупаційної адміністрації)";

Володимир Бірчак - заступник головного редактора інтернет-видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, заступник директора Архіву СБУ (2014-2016);

Сергій Шаповалов – аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, старший викладач Києво-Могилянської академії;

Василь Яблонський – директор Європейського Інституту, автор книги і докторської дисертації "Діяльність Державного центру УНР в екзилі 1920–1992 рр.".


Модератори: Олексій Гарань – професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва; Петро Бурковський – аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.


Організатор: Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.


Час: 7 травня, п'ятниця, 10.00

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням.


Довідково. Результати загальнонаціонального опитування "День Перемоги в історичній пам'яті українців", проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, будуть розміщені на сайті Фонду "Демократичні ініціативи".


Захід відбудеться онлайн через сервіс відеозв'язку ZOOM


Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.