В Україні проведуть конференцію з фінно-угористики

У Ніжині, чия історія тісно пов’язана із міжнародним фінно-угорським рухом, вперше на національному рівні політики, дипломати і вчені розглянуть проблеми і виклики однієї з найбільших та найдавніших автохтонних спільнот Російської Федерації – фінно-угорських народів

Два року тому Верховна Рада ухвалила документ, що відкрив нову сторінку в історії бездержавних народів Російської Федерації. Постановою №2734-VIII Україна засудила національну політику РФ щодо корінних народів та звернулась до міжнародної спільноти із закликом чинити тиск на Москву. Кремль відреагував на рішення українського парламенту гострою критикою, а народи Російської Федерації почали говорити про Україну як ймовірного союзника та адвоката.

 

Конференція відбудеться у стінах Ніжинського державного університету. Цей навчальний заклад став alma mater для видатних постатей фінно-угорського світу: естонця Йоганнеса Аавіка, який реформував і стандартизував сучасну естонську мову та вченого-мовознавця Анатолія Рябова, чиїм ім'ям названа конференція – представника "Розстріляного відродження" ерзян – півмільйонного фінно-угорського народу, який століттями протистоїть асиміляторській політиці Москви.

У роботі конференції візьмуть участь народні депутати України, представники Державної служби з етнополітики та свободи совісті, Міністерства закордонних справ України, дипломати європейських держав, мовознавці, історики та політологи.

На конференцію запрошені: Олена Богдан, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Віце-голова Керівного комітету Ради Європи з антидискримінації, розмаїття та інклюзії; Каімо Кууск, Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки; Іштван Ійдярто, Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини; Пяйві Мааріт Лайне, Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндії; Вальдемарас Сарапінас, Надзвичайний і Повноважний Посол Литви; Юріс Пойканс, Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки; Микола Княжицький, народний депутат України, Голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Соломія Бобровська, народний депутат України, секретарка Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

ПРОГРАМА

11:00-11:30. Реєстрація учасників.

11:30-12:00. Вітальне слово.

12:00-12:45. Ніжинський університет і його випускники фінно-угористи. Модератор – Ростислав Мартинюк. 

  • "Анатолій Рябов, ерзянських філолог та діалектолог фіно-угорських мов". Олександр Самойленко, ректор НДУ, доцент.
  • "Йоганнес Аавік, реформатор сучасної естонської мови". Григорій Самойленко, професор НДУ.
  • "Образ простолюду у літературній творчості Ю.Л. Рунеберґа і Т.Г Шевченка (1830-1860): історичні паралелі". Денис Ковальов, фінознавець, засновник Центру дослідження Фінляндії.

12:45-13:45. Внесок українців у розвиток фінно-угористики та сучасних літератур народів фіно-угорської мовної групи. Модератор – Павло Подобєд. 

  • "Орест Ткаченко – батько української фінно-угористики". Ростислав Мартинюк, журналіст,  фінно-угорист, лауреат премії "Ерзянин року" – 2007.
  • "Ерзяни України. Від екзотичного захоплення небагатьох до чинника зовнішньої політики". Дмитро Левусь, політолог, представник київської громади ерзян, директор Центру суспільних досліджень "Український меридіан".
  • "Проблема фінно-угрів у дискурсах офіційних історій давньої Московії та сучасної РФ". Олександр Палій, історик, кандидат політичних наук.

13:45-14:30. Фіно-угорські національні рухи: сучасний стан, тенденції та виклики. Модератор – Ростислав Мартинюк. 

  • "Ерзянський національний рух на межі ХХ та ХХІ століть". Сиресь Боляєнь, головний старійшина ерзянського народу (Інязор).
  • "Еволюція міжнародного фінно-угорського руху на прикладі Всесвітніх конгресів фінно-угорських народів". Павло Подобєд, аналітик Центру дослідження безпекового середовища "Прометей".

14:30-15:00. Загальне обговорення. Закриття.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.