В Україні проведуть конференцію з фінно-угористики

У Ніжині, чия історія тісно пов’язана із міжнародним фінно-угорським рухом, вперше на національному рівні політики, дипломати і вчені розглянуть проблеми і виклики однієї з найбільших та найдавніших автохтонних спільнот Російської Федерації – фінно-угорських народів

Два року тому Верховна Рада ухвалила документ, що відкрив нову сторінку в історії бездержавних народів Російської Федерації. Постановою №2734-VIII Україна засудила національну політику РФ щодо корінних народів та звернулась до міжнародної спільноти із закликом чинити тиск на Москву. Кремль відреагував на рішення українського парламенту гострою критикою, а народи Російської Федерації почали говорити про Україну як ймовірного союзника та адвоката.

 

Конференція відбудеться у стінах Ніжинського державного університету. Цей навчальний заклад став alma mater для видатних постатей фінно-угорського світу: естонця Йоганнеса Аавіка, який реформував і стандартизував сучасну естонську мову та вченого-мовознавця Анатолія Рябова, чиїм ім'ям названа конференція – представника "Розстріляного відродження" ерзян – півмільйонного фінно-угорського народу, який століттями протистоїть асиміляторській політиці Москви.

У роботі конференції візьмуть участь народні депутати України, представники Державної служби з етнополітики та свободи совісті, Міністерства закордонних справ України, дипломати європейських держав, мовознавці, історики та політологи.

На конференцію запрошені: Олена Богдан, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Віце-голова Керівного комітету Ради Європи з антидискримінації, розмаїття та інклюзії; Каімо Кууск, Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки; Іштван Ійдярто, Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини; Пяйві Мааріт Лайне, Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндії; Вальдемарас Сарапінас, Надзвичайний і Повноважний Посол Литви; Юріс Пойканс, Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки; Микола Княжицький, народний депутат України, Голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Соломія Бобровська, народний депутат України, секретарка Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

ПРОГРАМА

11:00-11:30. Реєстрація учасників.

11:30-12:00. Вітальне слово.

12:00-12:45. Ніжинський університет і його випускники фінно-угористи. Модератор – Ростислав Мартинюк. 

  • "Анатолій Рябов, ерзянських філолог та діалектолог фіно-угорських мов". Олександр Самойленко, ректор НДУ, доцент.
  • "Йоганнес Аавік, реформатор сучасної естонської мови". Григорій Самойленко, професор НДУ.
  • "Образ простолюду у літературній творчості Ю.Л. Рунеберґа і Т.Г Шевченка (1830-1860): історичні паралелі". Денис Ковальов, фінознавець, засновник Центру дослідження Фінляндії.

12:45-13:45. Внесок українців у розвиток фінно-угористики та сучасних літератур народів фіно-угорської мовної групи. Модератор – Павло Подобєд. 

  • "Орест Ткаченко – батько української фінно-угористики". Ростислав Мартинюк, журналіст,  фінно-угорист, лауреат премії "Ерзянин року" – 2007.
  • "Ерзяни України. Від екзотичного захоплення небагатьох до чинника зовнішньої політики". Дмитро Левусь, політолог, представник київської громади ерзян, директор Центру суспільних досліджень "Український меридіан".
  • "Проблема фінно-угрів у дискурсах офіційних історій давньої Московії та сучасної РФ". Олександр Палій, історик, кандидат політичних наук.

13:45-14:30. Фіно-угорські національні рухи: сучасний стан, тенденції та виклики. Модератор – Ростислав Мартинюк. 

  • "Ерзянський національний рух на межі ХХ та ХХІ століть". Сиресь Боляєнь, головний старійшина ерзянського народу (Інязор).
  • "Еволюція міжнародного фінно-угорського руху на прикладі Всесвітніх конгресів фінно-угорських народів". Павло Подобєд, аналітик Центру дослідження безпекового середовища "Прометей".

14:30-15:00. Загальне обговорення. Закриття.

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону