АНОНС: Всеукраїнська краєзнавча конференція про Шевченка

У Шевченківському заповіднику (Канів) відбудеться ХІІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція "Краєзнавча Шевченкіана України".

Про це ІП повідомили в оргкомітеті заходу.

Тематичні напрями роботи конференції

- Постать Тараса Шевченка в історії України

- Краєзнавчі аспекти шевченкознавчих досліджень

- Тарас Шевченко у сучасному музейному просторі

- Увічнення пам’яті Тараса Шевченка в регіонах України

- Сучасний контекст життя і творчості Тараса Шевченка

Збірник матеріалів буде видано до початку роботи конференції.

Приймаються матеріали обсягом до 10 сторінок, набраних на комп’ютері в текстовому редакторі WORD 14 кеглем, через 1,5 інтервалу. Посилання на джерела та літературу подаються наприкінці тексту через меню "Вставка" автоматично, в посиланнях на архівні джерела інформація подається через кому, напр.: ЦДАГО України, ф.7, оп.1, спр.494, арк.104.

Виконані з порушенням цих вимог матеріали розглядатися не будуть.

Матеріали до 15 червня 2014 року надсилаються до оргкомітету в електронному варіанті за електронною адресою: istfac-cnu@rambler.ru. За цією ж адресою надсилається заявка (додаток) на участь у конференції.

Проїзд, проживання та харчування за рахунок учасників конференції. Оргвнесок - 100 грн.

Конференція відбудеться у жовтні 2014 року. Точну дату буде повідомлено додатково.

За довідковою інфою телефонуйте (044) 279-13-88, 278-02-38 (Маньковська Руслана Вікторівна), 096-64-73-414 (Мельниченко Василь Миколайович)

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.