АНОНС: Всеукраїнська краєзнавча конференція про Шевченка

У Шевченківському заповіднику (Канів) відбудеться ХІІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція "Краєзнавча Шевченкіана України".

Про це ІП повідомили в оргкомітеті заходу.

Тематичні напрями роботи конференції

- Постать Тараса Шевченка в історії України

- Краєзнавчі аспекти шевченкознавчих досліджень

- Тарас Шевченко у сучасному музейному просторі

- Увічнення пам’яті Тараса Шевченка в регіонах України

- Сучасний контекст життя і творчості Тараса Шевченка

Збірник матеріалів буде видано до початку роботи конференції.

Приймаються матеріали обсягом до 10 сторінок, набраних на комп’ютері в текстовому редакторі WORD 14 кеглем, через 1,5 інтервалу. Посилання на джерела та літературу подаються наприкінці тексту через меню "Вставка" автоматично, в посиланнях на архівні джерела інформація подається через кому, напр.: ЦДАГО України, ф.7, оп.1, спр.494, арк.104.

Виконані з порушенням цих вимог матеріали розглядатися не будуть.

Матеріали до 15 червня 2014 року надсилаються до оргкомітету в електронному варіанті за електронною адресою: istfac-cnu@rambler.ru. За цією ж адресою надсилається заявка (додаток) на участь у конференції.

Проїзд, проживання та харчування за рахунок учасників конференції. Оргвнесок - 100 грн.

Конференція відбудеться у жовтні 2014 року. Точну дату буде повідомлено додатково.

За довідковою інфою телефонуйте (044) 279-13-88, 278-02-38 (Маньковська Руслана Вікторівна), 096-64-73-414 (Мельниченко Василь Миколайович)

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.