Слухання з перейменування площі Леніна у Дніпрі завершилися скандалом

У Дніпропетровську провалилося розширене засідання топонімічної комісії міськради, під час якого планувалося визначитись із назвою центральної площі міста (колишньої Леніна, нині – Героїв Майдану).

Про це повідомляє Радіо Свобода.
 
В засіданні комісії мали взяти участь депутати міської ради, історики, краєзнавці, представники різних політичних партій та громадських організацій.

Однак щойно відкрившись, обговорення перетворилося на мітинг: слова головуючого на заході, головного архітектора Дніпропетровська Миколи Улизька про неприйнятність назви "площа Героїв Майдану" для центральної площі спровокували галас і суперечки.

"Люди визначились самі з назвою площі: щодня вони туди приносять лампадки, свічки, квіти, поправляють фотографії, - зазначив координатор Євромайдану Віктор Романенко. - Весь світ аплодував стоячи, коли в цій залі ухвалювали рішення про площу Героїв Майдану. Так що ж ми робимо? Оце обличчя нашої влади: сьогодні – одне, завтра – інше".

Частина учасників засідання наполягала, що площа має називатись, як і раніше, "імені Леніна", а перейменування недійсне, бо відбувалось "під тиском".

Після голосних суперечок і штовханини засідання було закрите. Опоненти вийшли із залу, розділені правоохоронцями.

За словами представників топонімічної комісії міськради, сьогоднішнє громадське обговорення, швидше за все, буде визнане недійсним.
 
Цього тижня виконувач обов’язків заступника голови облдержадміністрації Борис Філатов заявив, що влада пропонує дніпропетровцям свій варіант найменування центральної площі – площа Згоди.

Також тривають дискусії, який пам’ятник має постати замість демонтованого пам’ятника Леніну на центральній площі Дніпропетровська.
 
Як відомо, 22 лютого 2014 року Дніпропетровська міська рада на позачерговій сесії 68 голосами "за" перейменувала центральну площу міста з Леніна на Героїв Майдану.

У березні 2014 року міський голова Іван Куліченко заявив, що процедура перейменування площі "ще не завершена".

2 квітня 2014 року прес-служба Миколаївської облради повідомила, що ведуться роботи з реставрації пам'ятника Леніну, знесеного 22 лютого.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.