Слухання з перейменування площі Леніна у Дніпрі завершилися скандалом

У Дніпропетровську провалилося розширене засідання топонімічної комісії міськради, під час якого планувалося визначитись із назвою центральної площі міста (колишньої Леніна, нині – Героїв Майдану).

Про це повідомляє Радіо Свобода.
 
В засіданні комісії мали взяти участь депутати міської ради, історики, краєзнавці, представники різних політичних партій та громадських організацій.

Однак щойно відкрившись, обговорення перетворилося на мітинг: слова головуючого на заході, головного архітектора Дніпропетровська Миколи Улизька про неприйнятність назви "площа Героїв Майдану" для центральної площі спровокували галас і суперечки.

"Люди визначились самі з назвою площі: щодня вони туди приносять лампадки, свічки, квіти, поправляють фотографії, - зазначив координатор Євромайдану Віктор Романенко. - Весь світ аплодував стоячи, коли в цій залі ухвалювали рішення про площу Героїв Майдану. Так що ж ми робимо? Оце обличчя нашої влади: сьогодні – одне, завтра – інше".

Частина учасників засідання наполягала, що площа має називатись, як і раніше, "імені Леніна", а перейменування недійсне, бо відбувалось "під тиском".

Після голосних суперечок і штовханини засідання було закрите. Опоненти вийшли із залу, розділені правоохоронцями.

За словами представників топонімічної комісії міськради, сьогоднішнє громадське обговорення, швидше за все, буде визнане недійсним.
 
Цього тижня виконувач обов’язків заступника голови облдержадміністрації Борис Філатов заявив, що влада пропонує дніпропетровцям свій варіант найменування центральної площі – площа Згоди.

Також тривають дискусії, який пам’ятник має постати замість демонтованого пам’ятника Леніну на центральній площі Дніпропетровська.
 
Як відомо, 22 лютого 2014 року Дніпропетровська міська рада на позачерговій сесії 68 голосами "за" перейменувала центральну площу міста з Леніна на Героїв Майдану.

У березні 2014 року міський голова Іван Куліченко заявив, що процедура перейменування площі "ще не завершена".

2 квітня 2014 року прес-служба Миколаївської облради повідомила, що ведуться роботи з реставрації пам'ятника Леніну, знесеного 22 лютого.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.