Слухання з перейменування площі Леніна у Дніпрі завершилися скандалом

У Дніпропетровську провалилося розширене засідання топонімічної комісії міськради, під час якого планувалося визначитись із назвою центральної площі міста (колишньої Леніна, нині – Героїв Майдану).

Про це повідомляє Радіо Свобода.
 
В засіданні комісії мали взяти участь депутати міської ради, історики, краєзнавці, представники різних політичних партій та громадських організацій.

Однак щойно відкрившись, обговорення перетворилося на мітинг: слова головуючого на заході, головного архітектора Дніпропетровська Миколи Улизька про неприйнятність назви "площа Героїв Майдану" для центральної площі спровокували галас і суперечки.

"Люди визначились самі з назвою площі: щодня вони туди приносять лампадки, свічки, квіти, поправляють фотографії, - зазначив координатор Євромайдану Віктор Романенко. - Весь світ аплодував стоячи, коли в цій залі ухвалювали рішення про площу Героїв Майдану. Так що ж ми робимо? Оце обличчя нашої влади: сьогодні – одне, завтра – інше".

Частина учасників засідання наполягала, що площа має називатись, як і раніше, "імені Леніна", а перейменування недійсне, бо відбувалось "під тиском".

Після голосних суперечок і штовханини засідання було закрите. Опоненти вийшли із залу, розділені правоохоронцями.

За словами представників топонімічної комісії міськради, сьогоднішнє громадське обговорення, швидше за все, буде визнане недійсним.
 
Цього тижня виконувач обов’язків заступника голови облдержадміністрації Борис Філатов заявив, що влада пропонує дніпропетровцям свій варіант найменування центральної площі – площа Згоди.

Також тривають дискусії, який пам’ятник має постати замість демонтованого пам’ятника Леніну на центральній площі Дніпропетровська.
 
Як відомо, 22 лютого 2014 року Дніпропетровська міська рада на позачерговій сесії 68 голосами "за" перейменувала центральну площу міста з Леніна на Героїв Майдану.

У березні 2014 року міський голова Іван Куліченко заявив, що процедура перейменування площі "ще не завершена".

2 квітня 2014 року прес-служба Миколаївської облради повідомила, що ведуться роботи з реставрації пам'ятника Леніну, знесеного 22 лютого.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.