Спецпроект

У Криму напали на археологів, які мали український дозвіл

Вчора на Фіоленті (район Севастополя) була обстріляна група археологів, що проводили розкопки в районі мису Виноградний.

Про це повідомляє ForPost із посиланням на завідувачку відділом середньовічної історії Херсонеського заповідника Тетяну Яшаєву, котра перебувала на місці подій як начальник експедиції.

"Двоє чоловіків демонстративно цілилися в нас, а потім робили постріли з відстані близько 30-50 метрів, - розповіла науковець. - Вся ця вакханалія супроводжувалася гучною лайкою з вимогами зупинити розкопки. Ніхто з членів експедиції не постраждав".

З чого велася стрілянина - жінка не розібрала, заявивши лише, що стрільці кілька разів "перезаряджали зброю".

У цей момент на схилі мису Виноградного знаходилося 8 чоловік. Крім керівника і наукового співробітника заповідника археолога Романа Смирнова, в експедиції брали участь два волонтери (польові роботи), а також викладач і семінаристи з Таврійської духовної семінарії.

 

Спочатку постріли лунали зверху. Археологи робили безуспішні спроби порозумітися і просили припинити стрілянину.

Приблизно через півгодини чоловіки - вже без зброї - спустилися до місця розкопу. Якщо один із них більше мовчав, то інший, навпаки - не залишив спроб зупинити роботи, роблячи все "на крику за типом психічної атаки".

"На нашу адресу лунало: "Ви не маєте права. Забороняю!" - розповіла Яшаєва.

За її словами, не здобув очікуваного ефекту і продемонстрований археологами дозвіл на роботи , оформлений за всіма правилами.

До нападників "дійшло", що археологи працюють на законних підставах - і їхня риторика змінилася в сторону псевдопатріотизму. Один із "перевіряючих" поставив під сумнів законність виданих працівникам заповідника дозволів лише на тій підставі, що на печатках стоять тризуби.

Спроби археологів знизити градус напруження "бесіди" не увінчалися успіхом. Чоловіки покинули археологів зі словами: "Якщо я вас тут ще раз побачу, то вам не минути лиха! Закидаємо гранатами прямо в розкопі!"

"Цю ділянку я копаю, починаючи з 1989 року, - наголосила Яшаєва. - Виявлено вже три храми. Фактично ми відкрили там древню лавру... Взимку надійшов тривожний дзвінок від місцевих дачників, що на території схилу - а офіційно це 8 гектарів землі, що належать по держакту Херсонеському заповіднику - активізувалися невстановлені "копачі".

Щоб не наражати на небезпеку життя учасників експедиції, дирекція Херсонеського заповідника прийняла рішення про тимчасове призупинення роботи і виклик міліції.

Прибулі співробітники Балаклавського РВВС не змогли виявити правопорушників.

"Виходить, що чорні копачі діють безкарно і нікого не бояться, - зазначила археолог. - Хотілося, щоб місто захистило нас, офіційних археологів. Такого не було навіть у хвацькі 1990-ті!".

Севастопольська міліція повідомила, що за даним фактом порушено кримінальну справу. Ведеться слідство.

Дивіться також: "Кримська міліція покриває "чорних археологів"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.