УІНП: документи з архівів Криму - під загрозою

Український інститут національної пам’яті стурбований долею Державного архіву АРК і просить Міжнародну Раду архівів забезпечити постійний контроль для захисту історичної та культурної спадщини Криму.

Відповідного листа скерував 22 квітня директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на ім’я Мартіна Берендсе - президента Міжнародної ради архівів (МРА), яка має дорадчий статус у ЮНЕСКО.

У фондах Державного архіву АРК зберігаються унікальні документи періоду першої анексії півострова Російською імперією у 1783 році, які висвітлюють об’єктивну історію "приєднання" Криму, що обернулося справжньою трагедією для кримськотатарського народу.

У зв’язку з "небезпечними тенденціями у гуманітарній політиці окупаційної російської адміністрації" (як приклад наводяться звільнення директора єдиної української гімназії у Сімферополі і працівників Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника), УІНП звернувся до президента МРА з проханням забезпечити постійний контроль для захисту історичної та культурної спадщини Криму.

"В умовах російської окупаційної політики "зачистки" інформаційного простору Криму, - зазначається в листі, - реальною видається загроза зникнення унікальних архівних документів з Державного архіву АРК".

Нагадаємо, що у квітні виконавча рада ЮНЕСКО висловила стурбованість зростанням військової присутності РФ в окупованому Криму, що несе загрозу у тому числі й культурній спадщині АРК. Прийнято рішення про здійснення перманентного жорсткого моніторингу на півострові.

Міжнародна Рада архівів – професійна організація світового архівного співтовариства, що сприяє збереженню, розвиткові та використанню світової архівної спадщини. МРА співпрацює з міжурядовими організаціями, зокрема, з ЮНЕСКО.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.