Спецпроект

Сьогодні - 65 років Музею Шевченка в Києві

24 квітня 2014-го Національний музей Тараса Шевченка відзначає 65 років з дня відкриття першої експозиції (тоді ще Державного музею) у Києві на бульварі Тараса Шевченка, 12.

Про це ІП повідомили у прес-службі музею.

Шлях до створення єдиного національного шевченківського осередку був складним і тривалим: приватна збірка Василя Тарновського, Музей українських старожитностей у Чернігові, Галерея картин Шевченка в Харкові, Республіканська ювілейна шевченківська виставка, Центральний державний музей Т. Г. Шевченка у Києві.

22 червня 1948 року була прийнята постанова "Про відкриття Державного музею Т.Г.Шевченка в м.Києві на бульварі Т. Шевченка, 12".

Новому музейному закладу передавалися всі експонати, що перебували тимчасово у Харкові, а також малярські роботи Шевченка зі збірок музеїв Української РСР та інших республік.

Організації музею сприяли українські культурні діячі: П. Тичина (нарком освіти УРСР), М. Бажан (голова урядової комісії), академік О. Білецький, шевченкознавець Є. Кирилюк, художники В. Кричевський, М. Бурачек та інші.

На початку березня 1949 року відбувся перегляд новозбудованої експозиції комісією, а 23 квітня РНК УРСР винесла Постанову про відкриття музею, першим директором якого було призначено Миколу Івановича Мацапуру. Це стало однією з найвизначніших подій в історії вшанування пам’яті Тараса Шевченка.

У 1989 році до 175-річного ювілею Т. Г. Шевченка після капітального ремонту та наукової реставрації приміщення було відкрито другу експозицію, оновлення якої відбулося 2006 року.

31 березня 2001 року музей отримав статус Національного.

У 2014 році до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка у музеї було проведено ремонтно-реставраційні роботи, підготовано і відкрито нову експозицію, де вперше за всю історію музею в приміщенні на бульварі Т. Шевченка, 12 створено умови для постійного представлення доробку Тараса Шевченка-художника (як живопису, так і графіки) в оригіналах.

Прес-служба зазначає, що в музеї:

"створивши історичний, літературний, художній контекст, показано значення Тараса Шевченка для України, означено його вагоме місце у світовій культурі через історію геніальної людини, що складається з історії про родовід; історії про те, як і чому представник петербурзької богеми, на якого чекало блискуче майбутнє успішного, модного й вочевидь благополучного художника, обирає інший шлях – для себе й свого народу, – уклавши "Кобзар" 1840 року.

Тобто, це розповідь Історії про людину, яка завжди робила вибір не на користь власних інтересів, а заради конструювання словом генія достойного майбутнього його країни".

Дивіться також інші матеріали за темою "Ювілеї"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.