ЛІДЕР ПАЛЕСТИНИ НАЗВАВ ГОЛОКОСТ "НАЙМЕРЗЕННІШИМ ЗЛОЧИНОМ"

Глава Палестинської автономії Махмуд Аббас назвав переслідування і знищення євреїв нацистською Німеччиною "наймерзеннішим злочином проти людства сучасної епохи".

Про це повідомляє BBC.

Керівник Палестини висловив співчуття "родинам жертв і всіх невинних людей, убитих нацистами".

"Голокост - це відображення концепції етнічної дискримінації та расизму, яку палестинці рішуче відкидають і проти якої борються", - йдеться у заяві Аббаса, поширеній з нагоди ізраїльського Дня пам'яті жертв Голокосту.

Палестинський лідер закликав уряд Ізраїлю скористатися Днем пам'яті для відновлення зусиль щодо встановлення справедливого миру між єврейською та арабською державами.

День пам'яті жертв Голокосту - меморіальна дата у державі Ізраїль, вшановується 27 квітня (на відміну від Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту 27 січня).

Цього дня по всій державі звучить траурна сирена. Люди і автомобілі зупиняються для хвилини скорботного мовчання. Багато хто запалює поминальні свічки у своїх будинках.

У відповідь на заяву лідера Палестини прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху зазначив, що слова Аббаса про Голокост не узгоджуються із його союзом з радикальним угрупуванням ХАМАС ("Ісламський рух спротиву"), яке контролює сектор Газа.

Днями було оголошено про примирення між партією Махмуда Аббаса ФАТХ і ХАМАС. Після цього Ізраїль призупинив мирні переговори з владою Палестинської автономії.

ХАМАС категорично не визнає права Ізраїлю на існування і заперечує факт Голокосту. У 2009 році угрупування чинило опір планам ООН розповідати учням про Голокост на уроках історії у школах сектору Газа.

Нагадаємо, у квітні 2014 року прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Ердоган першим із керівників турецької держави висловив співчуття нащадкам вірмен, убитих солдатами Османської імперії під час Першої світової війни.
 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.