ЕРДОГАН ВИБАЧИВСЯ ПЕРЕД ВІРМЕНАМИ ЗА МАСОВІ УБИВСТВА

Прем'єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган першим в історії Туреччини із керівників держави приніс співчуття нащадкам вірмен, убитих солдатами Османської імперії під час Першої світової війни.

Про це пише DW.

В офіційній заяві, опублікованій в середу, 23 квітня, глава турецького уряду назвав події 1915 року "нелюдськими".

Як пише агентство Reuters, посилаючись на одного з турецьких урядовців, це перший випадок, коли прем'єр-міністр Туреччини приносить "настільки щирі співчуття".

"Ми бажаємо, щоб душі вірмен, загиблих в подіях початку ХХ століття, спочивали зі світом, а їхнім онукам передаємо свої співчуття", - заявив Ердоган.

Одночасно він вказав на "схожі звичаї і традиції" вірмен і турків і закликав не перетворювати історію на "політичний інструмент".

Крім того, Ердоган висловив надію на те, що обидва народи "зможуть разом і гідним чином згадати про своє минуле і про втрати".

Він закликав також спільно вивчати історичні події, цитує слова Ердогана агентство ІТАР-ТАСС.

Як відомо, під час Першої світової війни турецькими солдатами при організації "переміщення" було фактично вбито за різними оцінками до 1,5 мільйона осіб.

Туреччина досі відмовлялася визнати ті події геноцидом.

Визнання геноциду вірмен є обов'язковою умовою для вступу Туреччини в ЄС.

21 країна у світі офіційно визнала масові репресії 1915-18 років геноцидом (серед них Німеччина, Франція, Італія, Польща, Росія, Швеція).

Україна не визнала трагедію вірмен геноцидом (за винятком Криму, чия місцева рада проголосувала за визнання у 2005 році). Авторитетні історики оцінюють втрати вірмен, які проживали на території Османської імперії, в 1-1,5 млн жертв.

В 1914 році, до початку масових репресій, у світі нараховувалося 4,1 млн вірмен. З них 2,1 млн мешкали в Османській імперії, 1,7 млн - у Російській (в тому числі й на території України), інші були в діаспорі.

Читайте також:

Глава турецького уряду шантажував Януковича геноцидом

Що вважав геноцидом автор терміну "геноцид"

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".