В інтернеті голосують за нову назву площі Леніна у Дніпропетровську

На сайті міської ради Дніпропетровська з 23 квітня іде голосування за нову назву площі Леніна. Назви на кшталт "площа Порозуміння" не набрали багато голосів, іде полярна боротьба між Леніним і Майданом.

Наразі більшість голосів (15 022) віддано за назву "площа Героїв Майдану", повідомляють "Коментарі".

Прихильники старої назви змогли зібрати, "незважаючи на заклики у соцмережах, лише 13 477", пише видання.

Назви на кшталт "площа Єдності" чи "площа Порозуміння" не користуються популярністю.

 

Голосування за нову назву площі триватиме місяць.

Як відомо, 22 лютого 2014 року Дніпропетровська міська рада на позачерговій сесії 68 голосами "за" перейменувала центральну площу міста з Леніна на Героїв Майдану.

У березні 2014 року міський голова Іван Куліченко заявив, що процедура перейменування площі "ще не завершена".

2 квітня 2014 року прес-служба Миколаївської облради повідомила, що ведуться роботи з реставрації пам'ятника Леніну, знесеного 22 лютого.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.