Спецпроект

У Києві День Перемоги святкуватимуть не на Майдані, а в музеї

У Києві 9 травня заплановано низку святкових заходів, в тому числі проведення військово-історичного дійства за участю раритетної техніки часів Великої Вітчизняної війни.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на прес-службу Міністерства оборони.

З 11:30 до 12 години 9 травня на території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр." пройде військово-історична хода за участю ветеранів, курсантів, роти барабанщиків, а також історичної військової техніки.

Окрім того, на території комплексу заплановано церемонію запалювання "Вогню Слави", польові кухні, а також концерти за участю військових оркестрів. В цілому, програма святкування запланована з 11 до 18 години, о 21.00 будуть святкові феєрверки.

На Співочому полі заплановано святковий культурний проект "Велика Перемога в серці назавжди".

Повноцінний військовий парад у цей день не планувався, повідомили в Міноборони.

В плані КМДА з відзначення Дня Перемоги немає даних про заходи на Майдані Незалежності, де традиційно проходили всі основні заходи за участю керівництва країни.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб