В Одесі сепаратисти спробували підпалити історичний факультет ОНУ

В ніч із 27 на 28 квітня невідомі закидали вхідні двері історичного факультету Одеського національного університету імені Мечникова коктейлями Молотова.

Про це повідомляє 048 із посиланням на декана істфаку доктора історичних наук В'ячеслава Кушніра.

За його словами, під час інциденту в будівлі знаходилася жінка-вахтер. Вона власними силами погасила двері і викликала на місце міліцію.

Однак станом на 09:30 ранку міліція так і не з'явилася на місці.

В'ячеслав Кушнір пов'язує напад на вуз із тим, що всередині будівлі студенти та викладачі розвісили державні прапори і прикрасили сходи в синьо-жовті кольори.

Видання зазначає, що нападники залишили на місці НП листівки сепаратистського спрямування.

За словами декана, це перший напад на історичний факультет.

До слова, в декретній відпустці саме на цьому факультеті перебуває депутат міськради Олександр Васильєв, який очолив Управління внутрішньої політики Севастопольської адміністрації. Також випускником заочного відділення істфаку є заарештований за звинуваченням у сепаратизмі лідер одеського Антимайдану Антон Давидченко.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.