В Архіві СБУ обговорять доступу до архівів КГБ. Приходьте і ви

В Галузевому державному архіві СБУ відбудеться круглий стіл "Практика та перспективи доступу до архівів спецслужб. До 20-річчя ГДА СБУ".

Ітиметься про першочергові проблеми доступу до архівів комуністичних спецслужб та "впровадження європейської практики" у цій сфері, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

З нагоди 20-ї річниці створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України архівісти, експерти, правозахисники та історики обговорять перспективи доступу до документів комуністичної карально-репресивної системи.

Час і місце заходу: 8 квітня, вівторок, 11:00. Київ, вул. Ірининська, 8-10, фойє 2-го поверху Центру культури і мистецтв СБУ.

Участь у круглому столі візьмуть Ігор Кулик (директор ГДА СБУ), Володимир В’ятрович (директор Українського інституту національної пам’яті), Роман Подкур (редактор серії "Реабілітовані історією"), Олександр Зінченко (редактор "Історичної правди"), Андрій Когут (керівник Електронного архіву українського визвольного руху).

Також візьмуть участь архівісти Геннадій Боряк, Ігор Усенко, Володимир Бірчак, історики Іван Патриляк, Юрій Шаповал, Віталій Нахманович, правники Ігор Розкладай, Аркадій Бущенко, Роман Романов та інші.

Круглий стіл організований Галузевим державним архівом СБУ спільно із Центром досліджень визвольного руху, Центром історії державотворення України ХХ століття Національного університету "Києво-Могилянська академія", редколегією серії "Реабілітовані історією".

Для участі необхідна акредитація: тел.: 279-30-40, 255-51-86.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.